Інструменти
Ukrainian (UA)English (United Kingdom)Polish(Poland)German(Germany)French(France)Spanish(Spain)
Четвер, 17 серп. 2017

СУТЬ ПОНЯТТЯ "ПАРТІЙНА СИСТЕМА"

Суть поняття “партійна система”

Проблематиці партійних систем у науковій літературі приділяється багато уваги. Пояснюється це тим, що зясування суті цього питання дуже щільно повязане з проблемою державного та політичного устрою. Ця обставина, однак, не полегшує, а, швидше, ускладнює зясування суті зазначеного терміна.

У літературі можна знайти визначення партійної системи у широкому та вузькому значенні. У вузькому значенні під партійною системою розуміють взаємини між політичними партіями. У широкому – партійна система ототожнюється з політичною системою, оскільки партії є важливим засобом здійснення державної влади. З. Нейманн, вживаючи даний термін, не подає його чіткого визначення, підкреслюючи лише його звязок із системою керівництва. Однак таке трактування поняття “партійна система” навряд чи виправдане з огляду на те, що політичні партії не є єдиними учасниками політичного життя, а партійна система – лише частина політичної системи.

Деякі автори обмежують поняття партійної системи лише зв’язками між самими політичними партіями, виключаючи з цієї сфери відносини між партіями та державою. Водночас важко погодитися з ототожненням партійної системи з державною владою. Очевидно, що поняття “партійна система” не охоплює такі соціальні інституції, як групи тиску, які також виступають достатньо активними учасниками політичного життя. Виконують вони інші функції і є елементом політичної системи.

Що стосується поняття “партійна система”, то у політичній теорії класичним вважається визначення, запропоноване М. Дюверже. Для нього партійна система – це форми та умови співіснування партій у певній державі. Отже, партійна система – це система відносин між політичними партіями.

Однак, партійна система це щось більше ніж просто сума конкуруючих на політичній арені партій. Саме зв’язки між політичними партіями визначають характер партійної системи як окремого політичного явища. Тому партійна система – це, з одного боку, статична конфігурація національних політичних партій на виборчому чи парламентському рівні, а з іншого – динамічний характер взаємних зв’язків між партіями, визначеними насамперед їх боротьбою за виборчі голоси та публічне становище в контексті можливості завоювання відповідальності за державну політику.

Партійна система, за М. Дюверже – це особливий тип взаємозв’язків між певними її ознаками, такими наприклад, як кількість партій, їх відносні розміри, домінуюча схема творення коаліції, географічна локалізація. Таким чином, M. Дюверже не лише згадує про динамічну систему взаємин між партіями, але водночас відзначає кілька ознак цієї системи, що впливають на характер та спосіб формування конкурентних міжпартійних зв’язків.

Д. Рак вважає, що “партійна система не є звичайною сумою партій, людей, інституцій та форм активності. Це сукупність взаємин між політичними партіями в межах конкретного політичного режиму, що надає демократичним політичним партіям унікального значення”.

У розумінні Дж. Сарторі, “партійна система – це система взаємної діяльності, яка є результатом конкуренції поміж партіями. Вона спирається на взаємозалежності партій, на те, що кожна партія є функцією (у математичному розумінні) інших партій і реагує (в конкурентний спосіб чи ні) на поведінку інших політичних партій.

Отже поняття “партійна система” можна визначати як:

- конфігурацію політичних партій, які або конкурують, або співпрацюють між собою на підставі стабільних поглядів, що підлягають процесу інституалізації, визначають взаємні зв’язки між ними як на виборчій, так і на парламентській арені;

- систему взаємних зв’язків між партіями, які ухвалюють рішення з приводу існування самої системи;

- систему коопераційно-конкурентних зв’язків між партіями, принциповою метою яких є перенесення та  реалізація суспільних інтересів у межах державного процесу ухвалення рішень;

- систему зв’язків, оформлених на різних політичних рівнях: виборчому, парламентському та організаційному.

Другий підхід розширює суть поняття партійної системи, застосовуючи його до відносин, які складаються як між партіями, так і між іншими організаціями (групами інтересів) та державними органами.

Дефініція М. Дюверже партійної системи як системи відносин між політичними партіями передбачає щонайменше наявність двох політичних партій. У межах цього визначення важко знайти місце такому соціальному феномену, як однопартійна система. Однак, можна прийняти однопартійну систему як таку, яка не допускає існування інших партій.

Наступна проблема, що стосується цього поняття – це питання, чи всі політичні партії держави входять до складу партійної системи. Багато авторів вважають, що до партійної системи не належать ті партії, цілі та діяльність яких суперечать існуючій і визнаній іншими політичним партіями політичній системі, тобто йдеться про системність чи антисистемність партії.

Якщо визначати партійну систему як систему зв’язків між існуючими політичними партіями, то серед них можна виділити окрему підсистему – партії, що підтримують існуючий устрій. Ці партії більш пов’язані між собою й існуючою владою, ніж інші партії. Часто вони створюють коаліції проти партій, що мають намір змінити існуючий політичний устрій (наприклад, коаліція правих партій проти Французької комуністичної партії в IV Республіці). Отже, до партійної системи належать всі політичні партії, які діють у державі легально, незалежно від їхнього ставлення до певного устрою.

Легальний статус надзвичайно важливий для діяльності політичної партії. Він дає можливість для її існування і відкритої участі в політичному житті. Легально існуюча партія користується низкою прав, визнаних конституцією, і поки вона їх дотримується, вона толерується і владою. Іншою є ситуація стосовно нелегально існуючих партій. Навряд чи можна включати їх у поняття партійної системи – вони існують як групи тиску, здійснюючи відповідний вплив на політичну систему ззовні, становлять частину політичної але не партійної системи.

Це прояснює місце сучасних комуністичних та фашистських партій у буржуазних системах. Навіть тоді, коли якась партія заперечує існуючий політичний устрій, виступає за насильницьке його повалення, це, однак, не виключає, її участі в партійній системі. Якщо ця партія достатньо впливова, регулярно бере участь у політичній діяльності, впливає на міжпартійні відносини, ми повинні її зачислити до складу партійної системи. В іншому випадку характеристика такої системи буде неповною.