Інструменти
Ukrainian (UA)English (United Kingdom)Polish(Poland)German(Germany)French(France)Spanish(Spain)
П'ятниця, 18 серп. 2017

СОЦІО-ПОЛІТИЧНИЙ ПОДІЛ

Суть поняття “соціально-політичний поділ”. Соціально-політичний поділ (або лінії суспільного розмежування) – один із найважливіших факторів, який визна-чає характер партійної системи. Категорія “соціополітичний поділ” хоч і досить часто вживається в політологічній літературі, однак, є далеко неоднозначною. У західноєвро-пейській літературі також використовують термін cleavege, що загалом означає поділ, розлам. При цьому часто до нього додають означення “політичний”, “соціальний”, “структурний”.

Багато авторів вживають термін “соціальні поділи” для позначення всіляких розмежувань суспільства. До них належать конкретні суспільні групи, виокремлені на основі соціодемографічних критеріїв, таких як раса, релігія, освіта. Предметом дослідження при цьому стає структура конкретного суспільства, а точніше – динаміка його змін, які ведуть до змін політичних. З огляду на це політологів цікавлять насамперед ті соціальні зміни, які зумовлюють відповідні наслідки на політичній арені та істотно впливають на зміну домінуючого характеру міжпартійної конкуренції. Отже, йдеться лише про ті соціальні зміни, які мають визначальний вплив на політичні зміни.

Однак, коли відбувається стабілізація цих змін, то, звичайно, наступає значна інерція і відпірність системи щодо соціальних впливів. Крім того, політична система може вибирати самостійно ті соціальні проблеми, яким вона надає політичного характеру. Особлива роль у цьому процесі належить партійній еліті. Соціальні поділи, концептуалізовані в категоріях групи, стають предметом політологічного аналізу, однак, лише як частина загальної проблеми соціально-політичних змін.

Досить часто в політологічних дослідженнях вживається і термін “політичний поділ”. Це вже суто політологічна категорія, яка застосовується при аналізі різноманітних політичних проблем, що впливають на структуру політичної конкуренції та спосіб здійснення політики. Звичайно, характер і тривалість домінуючих політичних поділів визначає поведінка політичних еліт, зокрема партійної еліти. Прихильники такого політологічного підходу підкреслюють сильні автономні і творчі властивості політичної сфери в межах соціального оточення. Однак, здатність вибіркової політизації соціальної сфери має свої межі і політична система не може розвиватися абсолютно автономно поза логікою тих змін, які відбуваються в суспільстві. Г. Сйоблом пов’язує це поняття з процесом політизації чи лініями поділу, які є джерелом конфліктів та політичної конкуренції. Поділ існує на основі прийнятої системи цінностей і переконань, що спричиняє появу різних поглядів. Д. Істон зауважує, що дані поняття стосуються як системи цінностей та переконань, так і діяльності соціальних груп, а сам факт їхнього існування і є причиною політичного змагання. Г. Алмонд і С. Верба вважають існування соціально-політичних груп фундаментальною основою ліберальної демократії. “Відсутність у суспільстві структурованого поділу, вважають учені, зумовлює складність розуміння того як справді може функціонувати демократична політика. Якщо демократія заснована на виборі з-поміж існуючих альтернатив, то цей вибір повинен чогось стосуватися. Якби не було поділів, а суспільство не творило б опозиційних політичних груп, то ми б вважали, що політика не має жодного значення для спільноти і політичне змагання еліт не має суттєвого значення”.

 

Застосування категорії конфлікту до розуміння суті поняття “соціополітичний поділ” при аналізі соціальної структури призводить до спрощеного вживання таких понять, як “політичний поділ” чи “соціальний поділ”. Суть проблеми полягає в тому, що знаходиться вона десь посередині між двома основними способами ухвалення рішень, які застосовуються в соціології політики: з одного боку, способом, який визнає, що соціальна стратифікація не впливає на політичні інститути та політичну поведінку, а з іншого – способом, що трактує політичну діяльність як явище відносно автономне, таке що впливає на структуру і характер соціальних змін. Категорія “соціополітичний поділ” є чимось на зразок синтезу обох способів, явищем, яке поєднує соціальну структуру з політико-інституційним укладом. У політологічному аналізі важливо оперувати аргументами обох сторін. Поєднання цих двох підходів – досить складна проблема, тому дуже часто всі, хто нею займається схильні до спрощення самої концепції – зведення цього поняття лише до понять “соціального поділу” або “політичного конфлікту”.