Інструменти
Ukrainian (UA)English (United Kingdom)Polish(Poland)German(Germany)French(France)Spanish(Spain)
П'ятниця, 21 лип. 2017

ЗАГАЛЬНИЙ КОМЕНТАР СТАТТІ 25

Комітет ООН з прав людини.

Загальний коментар статті 25 Міжнародного пакту

про громадянські і політичні права

Право брати участь у веденні державних справ, голосувати і бути обраним та право бути допущеним до державної служби на умовах рівності

Стаття 25

(П’ятнадцята сесія, 1996 (1) (2))

1. Стаття 25 Пакту визнає і захищає право кожного брати участь у веденні державних справ, голосувати і бути обраним та право бути допущеним до державної служби. Незважаючи на форму управління чи конституцію держави, Пакт вимагає, щоб держави гарантували для всіх громадян ефективне забезпечення прав, які ним гарантуються. Права, зазначені у статті 25, є фундаментальними для демократичного уряду, що базується на згоді людей та відповідно до принципів Пакту.

2. Права, зазначені у ст. 25, є спорідненими, але не тотожними праву народів на самовизначення. Зважаючи на положення, зазначені у ст. 1 (1), народи мають право вільно визначати свій політичний статус, а також наділені правом вільно визначати форму державного правління і своєї конституції. Ст. 25 передбачає захист прав індивідуумів брати участь у державних справах. Захист цих прав може бути досягнутий завдяки зверненню до Комісії з прав людини особами, відповідно до першого Додаткового Протоколу.

3. На противагу іншим правам і свободам, що визнаються Пактом (які ґарантуються всім особам, що перебувають на території держави — учасниці цього Пакту під її юрисдикцією), ст. 25 захищає права кожного громадянина. Звіти держав повинні містити положення національного законодавства, які визнають громадянство як важливий чинник у процесі реалізації прав, зазначених у ст. 25. Жодної різниці не повинно допускатись між громадянами у реалізації ними прав, що містяться у ст. 25, на основі їх раси, кольору шкіри, статі, мови, віросповідання, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, власності, походження. Диференціація між тими, хто отримує громадянство за фактом народження, та між тими, хто отримує громадянство в результаті натуралізації, може створити питання щодо сумісності зі ст. 25. Звіти держав-учасниць повинні зазначати, чи певні групи, такі, як постійні резиденти, наділені цими правами з обмеженнями, наприклад, чи мають вони право голосувати на місцевих виборах чи обіймати певні державні посади.

4. Усі передумови для реалізації прав, гарантованих ст. 25, повинні базуватись на об’єктивних і резонних критеріях. Наприклад, обґрунтованою вимогою може бути вищий віковий ценз для виборів чи призначення на певні державні посади, однак для виборців він не може обмежувати права кожного дорослого громадянина обирати. Реалізація своїх прав громадянами не може бути призупинена або припинена, крім випадків, установлених законодавством і які є об’єктивними і резонними. Так, встановлена недієздатність з причини душевної хвороби може бути визнана обґрунтованою і резонною підставою, щоб заборонити особі брати участь у виборах чи обіймати державну посаду.

5. Ведення державних справ, яке згадується у параграфі (а), є широкою концепцією, яка безпосередньо пов’язана із здійсненням державної влади, зокрема здійсненням своїх повноважень законодавчою, виконавчою і адміністративною гілками влади. Ця концепція охоплює всі аспекти державного адміністрування, а також формулювання та імплементацію політики на міжнародному, національному чи регіональному рівнях. Розподіл влади і засобів, завдяки яким громадяни реалізують своє, закріплене у ст. 25, право на участь у державних справах, повинен бути закріплений конституцією та законодавством держави.

6. Громадяни беруть безпосередню участь у веденні державних справ, коли вони стають членами законодавчого органу влади або обіймають посади в органах виконавчої влади. Це право на безпосередню (пряму) участь у веденні державних справ закріплене у параграфі (b). Громадяни також беруть безпосередню участь у веденні державних справ, коли вони вибирають або змінюють конституцію чи вирішують питання державної ваги на референдумі або шляхом проведення інших виборчих процесів, що проводяться відповідно до параграфа (b). Громадяни можуть брати безпосередню участь у веденні державних справ шляхом участі у народних зборах, наділених повноваженнями приймати рішення по регіональних справах громади, до якої вони належать, а також у регіональних представницьких органах. Якщо передбачено безпосередню участь громадян у веденні державних справ, то не повинно бути диференціації між громадянами щодо їх участі на підставах, згаданих у ст. 2 (1), а також недопустимим є встановлення необґрунтованих обмежень.

7. У випадках, коли громадяни беруть участь у державних справах через обраних ними представників, у ст. 25 мається на увазі, що такі представники повинні бути наділені реальною державною владою і що вони є підзвітними через виборчі процеси своїм виборцям у тому, як вони здійснюють свої повноваження. Ст. 25 також передбачає, що представники можуть бути наділені владою лише у рамках, визначених конституцією. Участь через вільно обраних представників повинна здійснюватись на виборах, правила проведення яких закріплюються законодавством країн  відповідно до параграфа (b).

8. Громадяни також беруть участь у веденні державних справ шляхом проведення публічних обговорень і дискусій зі своїми представниками або через реалізацію свого права об’єднуватись в асоціації та громадські організації. Така участь підтримується забезпеченням свободи слова, свободи зборів та асоціацій.

9. Параграф (b) ст. 25 встановлює спеціальні положення, які мають на меті забезпечення права громадян брати участь у державних справах як у ролі виборців, так і кандидатів на виборні посади. Чесні періодичні вибори відповідно до параграфа (b) є важливими для забезпечення звітності представників у тому, як вони реалізують свої повноваження у виконавчих чи законодавчих органах влади. Такі вибори треба проводити через певні проміжки часу, які гарантуватимуть, що влада у державі грунтується на вільному волевиявленні виборців. Права і обов’язки громадян, визначені у параграфі (b), повинні гарантуватись законом.

10. Право обирати на виборах і на референдумі повинно бути встановлене законом і може бути обмежене лише з обґрунтованої причини, такої, як мінімальний вік виборця. Обмеження права обирати через фізичні вади або через певні вимоги щодо рівня освіти чи майнового цензу. Членство у певній партії не може бути причиною для отримання чи неотримання права обирати.

11. Держава повинна вжити ефективних заходів для забезпечення здійснення усіма виборцями їх виборчого права. Жодних перешкод не може бути встановлено державою щодо реєстрації виборців. Якщо реєстрація здійснюється за постійним місцем проживання громадяни без постійного місця проживання повинні мати право обирати. Будь-яке насильницьке втручання у реєстрацію виборців повинне переслідуватись законом, і ці закони повинні неухильно дотримуватись. Для ефективної реалізації виборцями своїх прав, зазначених у ст. 25, необхідно проводити просвітницькі заходи щодо виборів і процедур реєстрації.

12. Свобода слова, зборів і асоціацій є важливими передумовами для ефективного використання громадянами їх виборчого права (права обирати) і повинні гарантуватись державою. Державою повинні вживатися заходи для подолання таких перешкод для ефективного здійснення виборчого права, як: безграмотність виборців, мовні перешкоди, бідність, обмеженість пересування через фізичні вади. Інформація і матеріали про вибори повинні бути доступними на мовах нацменшин. Спеціальні засоби, такі, як фотографії та символи, повинні застосовуватись для виборців, які не вміють читати, для того, щоб їх вибір при голосуванні базувався на якомога повнішій інформації. Держави-учасниці повинні зазначати у своїх звітах, якими засобами вони долають вищеперелічені перешкоди.

13. Звіти держав-учасниць повинні містити інформацію про положення національного законодавства щодо права обирати, а також про застосування цих положень у період, що охоплюється звітом. У звітах треба також вказати чинники, які перешкоджають реалізації права обирати, а також заходи держави щодо подолання таких перешкод.

14. У своїх звітах держави-учасниці повинні зазначати і пояснювати положення законодавства, які позбавляють громадян права брати участь у голосуванні. Підстави для таких обмежень повинні бути об’єктивними і обґрунтованими. Якщо засудження у кримінальній справі є причиною для позбавлення громадянина права обирати, то тривалість позбавлення права обирати повинна бути пропорційною до тривалості засудження. Особи, що перебувають у слідчих ізоляторах, не можуть бути позбавлені права брати участь у голосуванні на виборах.

15. Ефективна імплементація права і можливості бути обраним повинна гарантувати, що особи, наділені правом обирати, мають змогу вільного вибору із списку кандидатів, запропонованого їм. Будь-які обмеження щодо права громадян бути обраними, такі, як мінімальний вік, повинні бути виправдані об’єктивними і обґрунтованими критеріями. Право бути обраним не повинне бути обмежене необґрунтованими чи дискримінаційними вимогами, як-от освіта, місце проживання, походження чи політичні переконання. Жодна особа не повинна зазнавати утисків чи дискримінації з приводу її балотування. Держави-учасниці повинні зазначати і пояснювати у своїх звітах положення національного законодавства, які позбавляють певні групи чи категорії осіб права бути обраними на виборні посади.

16. Умови щодо дати висування, внеску чи застави повинні бути обґрунтованими і не можуть бути дискримінаційними. Якщо є вагомі причини вважати, що обрання на певні виборні посади є несумісним із обійманням інших посад (суддів, високих військових чинів, державних службовців високого рангу), то заходи для уникнення конфлікту інтересів у таких випадках не повинні неправомірно обмежувати права, зазначені у параграфі (b). Причини для звільнення з виборної посади повинні бути визначені законом і грунтуватись на об’єктивних і резонних критеріях.

17. Право особи бути обраною не повинне бути необґрунтовано обмежене вимогою членства у будь-якій політичній партії. Якщо до кандидата ставиться вимога зібрати певну мінімальну кількість голосів для висунення у кандидати, така вимога не повинна бути перешкодою для кандидата. Політичні переконання не можуть бути умовою позбавлення особи права бути обраною.

18. Звіти держав повинні описувати положення законодавства, які встановлюють умови для виборних посад і всі обмеження та кваліфікаційні вимоги до них. Звіти повинні описувати умови для висунення кандидатури на виборну посаду, такі, як вікові обмеження чи інші обмеження. У звітах держав — учасниць Пакту повинно бути зазначено, чи існують обмеження для осіб, що обіймають високі державні посади (вкл. чини у міліції та армії), у реалізації права балотуватися на виборчі посади. Правові засади і процедури для звільнення із виборчих посад також повинні бути відображені в звіті.

19. Відповідно до параграфа (b), вибори треба проаналізовувати у правовому полі, яке гарантує ефективне використання громадянами їхніх виборчих прав. Особа, наділена правом брати участь у голосуванні, повинна мати змогу вільно здійснити свій вибір і голосувати за будь-якого кандидата, за чи проти будь-якої пропозиції, винесеної на референдум чи плебісцит, вона може підтримувати чи бути в опозиції до уряду, не повинна зазнавати утиску, який би міг спотворити свободу вільного вибору. Виборці повинні мати змогу вільно висловлювати свою думку, бути вільними від насильства, утисків чи маніпуляційних втручань у будь-якій формі. Обмеження фінансування виборчої кампанії можуть бути виправдані необхідністю гарантувати право вільного вибору громадян, яке може бути підірване непропорційним фінансовим забезпеченням передвиборної кампанії кандидатів. Потрібно забезпечити виконання результатів виборів.

20. Треба створити незалежну виборчу комісію, яка би стежила за перебігом виборчих процесів і гарантувала чесність і незалежність виборів, які організовують відповідно до національного законодавства, яке, не повинне суперечити цьому Пакту. Держави зобов’язані вживати заходів для проведення вільних і чесних виборів шляхом таємного голосування.  Виборці повинні бути захищені від будь-якого тиску чи примусу у процесі голосування. Відхилення від цих вимог недопустимі і суперечать ст. 25 цього Пакту. Треба гарантувати безпеку та надійність виборчих скриньок, і підрахунок голосів проводить у присутності кандидатів чи їхніх довірених осіб. Цим Пактом передбачається гарантія перевірки правильності результатів голосування, а також можливість звернення до суду для того, щоб виборці могли бути певні у правильності результатів виборів. Виборцям із фізичними вадами, сліпим чи неграмотним надають допомогу незалежні інституції чи особи. Виборці повинні бути поінформовані про згадані права.

21. Хоча цей Пакт не містить вимог щодо встановлення певної системи виборів, ст. 25 зобов’язує держави-учасниці встановлювати виборче законодавство, яке відповідало б вимогам ст. 25, гарантували б свободу волевиявлення виборців. Принцип “одна особа — один голос” треба застосовувати у межах будь-якої виборчої системи. Голоси виборців повинні бути рівними. Розмежування виборчих округів та методів розподілу голосів не повинні спотворювати розподіл виборців або дискримінувати ту чи іншу групу та не повинні необґрунтовано виключити або обмежити право громадян вільно обирати їх представників.

22. У звітах держав-учасниць треба зазначати, яких заходів було вжито для того, щоб гарантувати справжні, вільні та періодичні вибори, та інформацію про те, яка виборча система гарантує вільне волевиявлення виборців. Звіти повинні містити опис виборчої системи та пояснювати, в який спосіб різні політичні погляди суспільства представлені у виборних органах. Також звіти повинні містити опис законодавства та процедур, що гарантують фактичне використання громадянами свого права голосувати, та зазначати, як таємність, безпека та правомірність процедур голосування гарантовані законом. Звіт має містити пояснення щодо практичного впровадження цих гарантій у період, за який написано звіт.

23. Підпункт (с) ст. 25 гарантує можливість і право громадян мати доступ на загальних підставах рівності до державних посад. Для забезпечення рівного доступу до державних посад, критерії і процеси призначення, просування, тимчасового усунення і звільнення з посади повинні бути об’єктивними. Державою можуть бути розроблені програми з додатковими заходами для гарантування доступу всіх громадян до посад на державній службі. Зважаючи на засади рівності і особистих якостей кандидатів і встановлюючи гарантований строк служби, держава забезпечує свободу осіб, обраних до державних структур, від політичного тиску. Особливо важливим є недопущення дискримінації за критеріями, визначеними ст. 2 параграфа 1 цього Пакту в реалізації прав, зазначених у ст. 25, підпункті (с).

24. Звіт держави повинен містити інформацію про умови доступу до державної служби, про обмежуючі фактори під час призначення на державну службу, просування по службі, тимчасове усунення і звільнення з посади. Водночас він повинен містити інформацію про судовий чи інші механізми нагляду за цими процесами. У звіті повинен зазначають, як держава виконує вимоги щодо вільного і рівного доступу до державної служби і чи були вжиті державою додаткові до зазначених вище заходи для гарантування права вільного і рівного доступу на державну службу.

25. Для забезпечення повної реалізації прав, зазначених у ст. 25, важливим є вільний обмін інформацією між громадянами, кандидатами та вже обраними представниками інтересів громадян. Вільний обмін інформацією передбачає свободу преси та інших мас-медіа від політичної цензури, а також захист прав, зазначених у статтях 19, 21 і 22 цього Пакту, зокрема свободу бути задіяним у політичній діяльності особисто або через участь у політичних партіях та інших організаціях, свободу обговорення державних справ, свободу проведення мирних демонстрацій та маніфестацій, право критикувати і бути в опозиції до влади, право публікувати політичні матеріали, а також право брати участь у виборчих кампаніях і поширювати політичні ідеї.

26. Право на свободу формування асоціацій (об’єднань), зокрема право на свободу формування організацій і асоціацій, спрямованих на активну участь у політичних та державних справах, є вагомим доповненням до прав і свобод зазначених у ст. 25. Політичні партії та членство у політичних партіях відіграє важливу роль у веденні державних справ, а також у проведенні виборів у державі. Держава повинна гарантувати, що у своїй внутрішній організації політичні партії дотримуються положень ст. 25.

27. Беручи до уваги положення параграфа 1 ст. 5 цього Пакту, всі права, визнані і відображені у ст. 25, не можуть тлумачитись як такі, що надають право обмежувати права і свободи захищені у міжнародних документах, підписані і належно ратифіковані.