Інструменти
Ukrainian (UA)English (United Kingdom)Polish(Poland)German(Germany)French(France)Spanish(Spain)
П'ятниця, 21 лип. 2017

КОПЕНГАГЕНСЬКА НАРАДА ЩОДО ЛЮДСЬКОГО ВИМІРУ

Документ Копенгагенської наради Конференції

щодо людського виміру (НБСЄ)

(Копенгаген, 29 червня 1990 року)

1. Держави-учасниці висловлюють свою впевненість у тому, що захист та заохочення прав людини та основних свобод є однією з основоположних цілей правління, та підтверджують, що визнання цих прав та свобод є основою свободи, справедливості та миру.

3. Вони підтверджують, що демократія є невід’ємним елементом правової держави. Вони визнають важливість плюралізму стосовно політичних організацій.

5. Вони урочисто стверджують, що до елементів справедливості, які необхідні для повного висловлення гідності, що притаманна людській особистості, та рівних і невід’ємних прав всіх людей належать такі:

5.1 — вільні вибори, що проводяться через розумні проміжки часу шляхом таємного голосування або рівноцінної процедури вільного голосування в умовах, що забезпечують на практиці вільне вираження думки виборцями під час обрання своїх представників;

5.2 — представницька за своєю суттю форма правління, при якій виконавча влада підзвітна вибраним законодавчим органам або виборцям;

5.3 — зобов’язання уряду й органів державної влади дотримуватися конституції і діяти у законний спосіб;

5.4 — чітке розмежування між державою та політичними партіями; зокрема, політичні партії не будуть зливатися з державою;

5.5 — діяльність уряду й адміністрації, а також судових органів здійснюється відповідно до системи, встановленої законом. Повага до такої системи повинна бути забезпечена;

5.7 — права людини й основні свободи будуть гарантуватися законом і відповідати зобов’язанням за міжнародним правом;

5.8 — усі люди рівні перед законом і мають право без будь-якої дискримінації на захист. У зв’язку з цим закон забороняє будь-яку дискримінацію і гарантує всім особам рівний та ефективний захист від дискримінації за будь-якою ознакою.

6. Держави-учасниці заявляють, що воля народу, виявлена вільно і чесно у ході періодичних і справжніх виборів, є основою влади та законності будь-якого уряду. Держави-учасниці, відповідно, поважають право своїх громадян брати участь в управлінні країною безпосередньо або через представників, вільно обраних ними під час чесного виборчого процесу. Вони визнають свою відповідальність за захист та охорону відповідно до своїх законів, своїх зобов’язань відповідно до міжнародного права у галузі прав людини та своїми міжнародними зобов’язаннями вільно встановлений демократичний устрій від діяльності окремих осіб, груп чи організацій, які використовують або не відмовляються від тероризму чи насилля, спрямованого на повалення цього устрою чи такого порядку в іншій державі-учасниці. 

7. Для того, щоб воля народу слугувала  основою влади уряду, держави-учасниці:

7.1 — проводять вільні вибори з розумною періодичністю, як це встановлено законом;

7.2 — передбачають, щоб всі мандати, принаймні в одній палаті національного законодавчого органу, були об’єктом вільного змагання кандидатів під час всенародних виборів;

7.3 — гарантують дорослим громадянам загальне та рівне виборче право;

7.4 — забезпечують проведення таємного голосування або застосування рівноцінної процедури вільного голосування, а також чесний підрахунок голосів та опублікування офіційних результатів;

7.5 — поважають право громадян домагатися політичних чи державних посад особисто чи в ролі представників політичних партій або організацій без дискримінації;

7.6 — поважають право окремих осіб чи груп осіб створювати в умовах повної свободи свої політичні партії або інші політичні організації та надають таким політичним партіям і організаціям необхідні юридичні гарантії, що дають їм змогу змагатися між собою на підставі рівності перед законом та органами влади;

7.7 — забезпечують, щоби закон та державна політика допускали проведення політичних кампаній в атмосфері свободи та чесності, в якій жодні адміністративні дії, примус чи залякування не утримували би партії та кандидатів від вільного викладу своїх поглядів і оцінок, а також не заважали би виборцям ознайомлюватися з ними та обговорювати їх або голосувати вільно, не побоюючись покарання;

7.8 — забезпечують, щоби не встановлювалися будь-які юридичні чи адміністративні бар’єри для безперешкодного доступу до засобів масової інформації на недискримінаційній основі для всіх політичних угруповань та окремих осіб, які бажають взяти участь у виборчому процесі;

7.9 — забезпечують, щоби кандидати, які отримали необхідну кількість голосів, визначену законом, належно вступали на посаду та мали змогу залишатися на ній до закінчення строку своїх повноважень або до їх припинення іншим способом, що регулюється законом згідно з демократичними парламентськими та конституційними процедурами.

8. Держави-учасниці вважають, що присутність спостерігачів іноземних та національних може підвищити авторитетність виборчого процесу для держав, у яких відбуваються вибори. Тому вони запрошують спостерігачів від будь-яких інших держав — учасників КБСЄ та будь-яких відповідних приватних установ та організацій, які цього забажають.  Спостерігачі, які стежать за ходом їх національних виборів закон визначає кількість спостерігачів. Вони також будуть прагнути сприяти такому ж доступу до виборчих процесів, що проводяться на нижчому від національного рівні. Такі спостерігачі будуть беруть на себе обов’язок не втручатися у виборчий процес.