Інструменти
Ukrainian (UA)English (United Kingdom)Polish(Poland)German(Germany)French(France)Spanish(Spain)
Четвер, 27 лип. 2017

ТЕОРІЯ АКТУАЛЬНОСТІ

Партії не просто представляють себе виборцям на кожних виборах. У кожної з них є своя історія, а також набір альтернатив, які представляють електорату. У західних демократіях виборців рідко просять висловитися з приводу одного питання. Вони зазвичай висловлюють свій погляд точку зору з приводу історично запропонованого пакета програм, зобов’язань, поглядів та життєвих позицій, при тому їхню поточну поведінку не можна розглядати без знання послідовності подій та комбінації сил, які сформували цей “пакет”.

Це змушує партії особливу увагу приділяти актуальності питань, які піднімаються політичними партіями. Актуальність - важливість певного політичного питання або виміру. Теорія просторової конкуренції припускає існування кількох взаємопов’язаних вимірів. Оскільки ці виміри можуть мати неоднакову важливість, то уявлення про актуальність уживають для відображення відносної ваги, якої виборці надають кожному вимірові.

Вільям Райкер зазначив, що політики можуть удаватись до риторики, щоб маніпулювати відносною актуальністю різних питань і досягти конкретних результатів. Наприклад, він стверджував, що Авраам Лінкольн виграв 1860 р. вибори почасти тому, що наголошував на питанні рабства.

 

Політичні партії конкурують між собою, оприлюднюючи свої заяви, вони здебільшого наголошують на конкретних політичних курсах і проблемах. Оскільки ці курси і проблеми можна пов’язати з різними аспектами широких вимірів, скажімо, економічного виміру в діапазоні від правих до лівих поглядів, та наголос на певних питаннях свідчить про позицію партії. Цю теорію актуальності застосували під час аналізу змісту виборчих маніфестів, щоб порівняти політичні позиції партій у різних країнах і в різний час.