Інструменти
Ukrainian (UA)English (United Kingdom)Polish(Poland)German(Germany)French(France)Spanish(Spain)
П'ятниця, 21 лип. 2017

ВІДІРВАНІ ПАРТІЇ

Відірвані партії - різновид малих партій, які ухиляються від участі в основному напрямі міжпартійної конкуренції. Зазвичай їхні виборчі заклики стосуються окремої соціальної групи, наприклад, етнічної чи регіональної меншини. Колись факт відірвання може сприяти залученню до урядових коаліцій, особливо коли представлений ними соціополітичний поділ охоплює значний рівень політичної важливості (зокрема, у Бельгії Валлонський союз брав участь у двох кабінетах, які були створені в середині 70-х років, а Фламандська народна спілка – у трьох).

Сепаратні прагнення певних етнічних груп (наприклад, басків у Іспанії) можуть призвести до повного “відірвання” партій, що представляють їх. Щоправда, Народна партія Південного Тіролю в Італії, а також Шведська народна партія у Фінляндії є зінтегрованими в рамках політичної системи. Шведська народна партія брала участь у формуванні 25 коаліційних кабінетів, хоча представила лише одного прем’єр-міністра.

 

Інший вид “відірвання” можуть становити партії нової політики. Деякі з них свідомо відходять від головного напряму політичної конкуренції (ліві-праві), через те стають безпосереднім викликом для стабільних партій на виборчому та на ідеологічному рівнях (наприклад, зелені в Німеччині, Австрії та Фінляндії). До категорії відірваних можна зарахувати й комуністичні партії, які виступають проти ліберального узаконення політичної системи, утворюючи зовсім нову вісь конкуренції: антисистемність – просистемність.