Інструменти
Ukrainian (UA)English (United Kingdom)Polish(Poland)German(Germany)French(France)Spanish(Spain)
П'ятниця, 18 серп. 2017

ГРОШОВА (ВИБОРЧА) ЗАСТАВА

Грошова (виборча) застава - виражена в грошовій формі гарантія відповідальності кандидата у депутати партії (блоку) та запорука серйозності наміру щодо участі у виборах, яку обов’язково вносять для реєстрації кандидата у депутати відповідна виборча комісія. Необхідність встановлення такої відповідальності зумовлена тим, що у разі реєстрації кандидати в депутати отримають досить суттєву фінансову та організаційну допомогу з боку держави, її органів, посадових і службових осіб (бюджетне фінансування виборчої кампанії тощо). Вона є своєрідним засобом захисту виборців від участі у виборчому процесі тих партій (блоків), які не можуть реально претендувати на владу.

У Великобританії грошова застава становить 500 фунтів стерлінгів. Її можуть повернути кандидатові у депутати, коли він набере 5 % загальної кількості голосів виборців. Практика застосування виборчої застави передбачена законодавством Великобританії, Канади, Франції, Японії та деяких інших країн.

У Молдові держава не лише не висуває вимогу до кандидатів сплачувати грошову заставу, а навпаки – сама безвідсотково кредитує учасників виборів. Отримання безвідсоткових кредитів із бюджету держави здійснюється через фінансового уповноваженого, якого призначає суб’єкт висунення. Ним може бути як фізична, так і юридична особа, зареєстрована міністерством фінансів. Саме вона разом із суб'єктом висунення несе відповідальність за отриманий кредит. Обсяг кредиту залежить від кількості дійсних голосів, які отримує суб'єкт висунення в окрузі. Йдеться про грошову суму, одержану шляхом ділення обсягу кредиту на кількість виборців, які взяли участь у голосуванні, а потім множення отриманого числа на кількість дійсних голосів, поданих за відповідного суб'єкта висунення. Ті суб'єкти, що набрали менше 3 % (тобто вдвічі менше, ніж виборчий бар'єр) голосів, а також необрані незалежні кандидати у двомісячний термін повинні повернути надані кредити. А решта суб'єктів повертають їх через чотири місяці. Така практика сприяє усім охочим балотуватися, особливо підтримуючи тих, хто має незначні фінансові ресурси.

Грошову (виборчу) заставу не слід ототожнювати з виборчим цензом, оскільки вони мають різну правову природу. Про це, зокрема говориться у рішенні Конституційного Суду України у справі про виборчу заставу від 30 січня 2002 р.

Грошову заставу у світовій практиці використовують не як майновий ценз, а як одну з умов реєстрації кандидатів для участі у виборах. Виборчий ценз є кваліфікаційною умовою наявності виборчого права, а виборча застава – лише умовою реєстрації кандидата у депутати. Майновий виборчий ценз безпосередньо пов’язаний із майновим станом особи, тобто характеризується сукупністю рухомого та нерухомого майна, певним рівнем річного доходу громадянина, що визначають його як власника.

Грошову заставу не можна розглядати як обмеження пасивного виборчого права громадян за ознакою майна. Метою грошової застави є обмеження чи усунення зловживання громадянином виборчим правом, передусім за рахунок платників податків. Встановлення грошової (виборчої) застави не порушує конституційного принципу рівності громадян перед законом та рівності їхніх конституційних прав і свобод, а також принципу рівності політичних партій перед законом.

Водночас розмір грошової застави повинен враховувати майнову спроможність більшості населення країни. Порушення цієї вимоги може суттєво обмежити кількість претендентів на місця в парламенті, особливо від  фінансово малозабезпечених партій (блоків)  та кандидатів у депутати.

Крім грошової застави, практика проведення виборів знає також такий засіб забезпечення відповідальності: збір підписів виборців на підтримку певного кандидата, партії або блоку. У деяких країнах грошову заставу та збір підписів застосовують одночасно.

В Україні грошова застава як єдина гарантія відповідальності кандидатів перед виборцями запроваджена вперше Законом України “Про вибори народних депутатів України”. До цього її застосовували паралельно (тобто як обов’язкова умова реєстрації кандидатів у депутати) зі збором підписів політичними партіями, виборчими блоками.

Грошова застава, про яку йдеться у ст. 59 цього закону, не є податком за участь у виборчому процесі. Її розмір не залежить від розміру доходів кандидатів, об’єднаних у виборчому списку. Грошову заставу партія (блок) вносить: до подання документів Центральною виборчою комісією (ЦВК) для реєстрації кандидатів у депутати, включених до виборчого списку, у безготівковому порядку, на спеціальний рахунок ЦВК, у розмірі двох тисяч мінімальних розмірів заробітної плати.

Законом встановлено рівний для всіх партій (блоків) розмір грошової застави, на який не впливають ні фінансове становище відповідної партії (блоку), ні інші чинники. Варто також зазначити, що закон не регламентує джерел оплати партією (блоком) грошової застави. У разі прийняття ЦВК рішення про відмову в реєстрації усіх кандидатів у депутати внесену грошову заставу у п’ятиденний термін після прийняття відповідного рішення перераховують на рахунок партії (блоку).

 

Грошову заставу повертають партіям (блокам), які взяли участь у розподілі депутатських мандатів. Закон не визначає терміни такого повернення. Якщо партія (блок) не взяла участі у розподілі депутатських мандатів, то грошова застава у восьмиденний термін з дня офіційного оприлюднення результатів виборів депутатів перераховується до Державного бюджету України.