Інструменти
Ukrainian (UA)English (United Kingdom)Polish(Poland)German(Germany)French(France)Spanish(Spain)
П'ятниця, 18 серп. 2017

ВИБОРЧІ ТЕХНОЛОГІЇ

Виборчі технології - cукупність найбільш загальних заходів і дій, порядок і принципи застосування яких регламентуються умовами відповідної виборчої кампанії. Під виборчими технологіями зазвичай розуміють методи організації виборчих кампаній кандидатів у депутати (політичних партій), які спрямовані на досягнення успіху на виборах.

А. Лукашов і В. Понеділко під виборчими технологіями розуміють “всю діяльність кандидатів у рамках діючого законодавства і сформованих морально-етичних норм нашого суспільства”, а також використання форм і методів, які “виходять за межі діючих норм суспільної моралі та балансують на грані карного та цивільного судового переслідування”.

М. Лозовий під виборчими технологіями розуміє ”набір інструментів і каналів для трансляції повідомлень, що виходять від кандидата, його команди та спрямовані на виборців”. А. Соловйов визначає виборчі технології як “сукупність способів дії на маси з метою вплинути на їх електоральну поведінку і спонукати їх віддати свої голови за певного кандидата”.

М. Малишевський у своїй книзі “Технологія та організація виборів” зазначає: “Сучасні технології проведення виборчих кампаній можна визначити як сукупність найбільш загальних заходів і дій, порядок та принципи застосування яких регламентується умовами відповідної виборчої кампанії”. Головна їх особливість – націленість на включення соціально-психологічних механізмів, які б регулювали поведінку виборців та звернення до переконань громадян, до їх ціннісних орієнтацій. У цьому значенні всі дії кандидата і його команди від моменту ухвалення рішення про участь у виборах до підрахунку голосів можна зарахувати до виборчих технологій. Виборчі технології є частиною політичних технологій загалом.

Існують різні підходи до класифікації виборчих технологій. Зокрема, виділяють активні та пасивні виборчі технології.

Під пасивними виборчими технологіями розуміють такий комплекс дій, метою якого є виявлення очікувань певної соціальної групи і формування іміджу кандидата відповідно до соціальних очікувань. Пасивні виборчі технології підлаштовуються під виборців, не пропонуючи їм новизни. Активні виборчі технології трактують як сукупність методів, під час використання яких відбувається активне формування в електорату таких соціальних уподобань, які вигідні певному лідерові. Активні виборчі технології намагаються примусити виборців прийняти те рішення, яке від них очікують. Тобто, мета використання зазначених виборчих технологій - управління певною соціальною групою (виборцями певного виборчого округу).

Виборчі технології також поділяють на гнучкі та негнучкі. Негнучкі виборчі технології характеризуються однаковим підходом, використанням однакових методів до всього виборчого округу, до всіх виборців загалом. До гнучких виборчих технологій належать такі дії, в результаті яких відбувається розподіл виборчого округу на окремі адресні групи виборців.

Також можна виділити позитивні та негативні виборчі технології. Позитивні виборчі технології охоплюють такі методи ведення виборчої кампанії, які спрямовані на підвищення авторитету кандидата у депутати, на збільшення ефективності ведення його виборчої кампанії. Водночас негативні виборчі технології – це такі дії, які спрямовані на зниження ефективності виборчої кампанії конкурентів, на перешкоджання ведення передвиборної агітації тощо.

Найпоширенішим є поділ виборчих технологій на “чисті” та “брудні”, а також базові та диференційні. Ймовірно, що розвиток виборчих технологій відбуватиметься в напрямку подальшої індивідуалізації роботи, яка передбачає всебічне врахування усього комплексу особистісних якостей кандидата, поглибленішу та ретельну діагностику виборчого округу і детальний аналіз отриманого матеріалу.