Інструменти
Ukrainian (UA)English (United Kingdom)Polish(Poland)German(Germany)French(France)Spanish(Spain)
П'ятниця, 21 лип. 2017

"ЧОРНИЙ" PR

“Чорний” ПР (“Негативне рекламування”) - метод виборчої пропаганди, який полягає у дискредитації суперників, розвінчанні позитивного іміджу опонента. Цей метод набув поширення у політичній практиці США, де з 70-х рр. його застосовували під час президентських виборів, а у 80-ті роки почали використовувати і на парламентських виборах.

До найпоширеніших методів негативного рекламування належать: поширення компромату; розклеювання листівок супротивника на автомобілях, вікнах перших поверхів, дверях квартир; дзвінки з агітацією за конкурента пізно вночі; обіцянки від імені конкурента нереальної матеріальної допомоги чи роздача від його імені продуктів, термін споживання яких закінчився; розбудова епатажного іміджу свого конкурента за допомогою листівок типу “За квартирні борги треба виселяти”; організація походів маргінальних груп (бомжів, нацистів, повій тощо) на підтримку конкурента.

Поширення цього явища в політичному змаганні вважають прикметою кінця “ери ідеалізму” в політиці – часів, коли виборцям пропонували енергійних, беззастережно позитивних, шанованих громадських діячів. Фахівці наголошують на значному несприятливому впливі “негативного рекламування” на увесь політичний процес через те, що воно, зокрема, спричиняє падіння інтересу громадян до виборів, ускладнює мобілізацію мас на прийняття якогось відповідального рішення. Особливо несприятливими є наслідки застосування “негативного рекламування” за вітчизняних умов, коли демократія ще тільки перебуває в стадії становлення. Багато хто вважає, що негативне рекламування треба заборонити на законодавчому рівні.

Виборче законодавство деяких країн відображає подібні спроби: ст. 47 Закону про вибори депутатів у Молдові забороняє використання таких форм ведення виборчої кампанії, які “порушують громадський спокій чи є неетичними”; ст. 16 відповідного закону Чехії передбачає, що “проведення виборчої кампанії та передвиборчої агітації має проводитися на засадах доброчесності.

У більшості країн окремо обумовлюється можливість кандидатові чи партії (блоку) виступити в ЗМІ, яке розмістило компрометуючий матеріал, з власним спростуванням. Зберігається відповідальність за поширення завідомо неправдивої інформації, наклеп. Поняття “чорного” ПР узагалі не належить до юридичної площини, оскільки найчастіше не є порушенням законів.

Фахівці пропонують оперувати поняттями законних і незаконних технологій виборчої боротьби. Щодо “нечесних технологій”, то вони – засвідчують обмежену політичну культуру суспільства, кандидатів, і кожен визначає своє ставлення до них з огляду свої етичні погляди. Для того, щоб сприяти більш свідомому вибору громадян, для пояснення технологічних “фокусів”, можна скористатись досить цікавим досвідом країн, які залишили за державою просвітницьку роль на вборах.

 

В Албанії відповідно до ст. 133 Виборчого кодексу Центральна виборча комісія (ЦВК) кожного календарного року має по 60 хв. ефірного часу на громадському радіо і телебаченні для “освіти виборців”. У Боснії та Герцоговині всі державні засоби теле- та радіомовлення зобов’язані безкоштовно транслювати інформацію ЦВК про “всі аспекти виборчого процесу”. У Македонії ЗМІ, засновані парламентом, зобов’язані спільно з Державною Виборчою Комісією інформувати громадян про “спосіб і техніку голосування”.