Інструменти
Ukrainian (UA)English (United Kingdom)Polish(Poland)German(Germany)French(France)Spanish(Spain)
Неділя, 23 лип. 2017

МОДЕЛІ КОМУНІКАЦІЇ

Комунікація (лат. communicatio – зв’язок, повідомлення). Вибори часто розглядають як особливу форму комунікації. Загалом вчені виділяють вісім головних видів комунікації: антична риторика, релігійна комунікація, судова промова, парламентська промова, масова комунікація, літературна комунікація, рекламна комунікація, паблік рілейшнз. Виборча комунікація будується на основі певної моделі.

Модель комунікації ”штаб-виборець” будується з розрахунку на ”cереднього” виборця й передбачає максимальне охоплення політичною рекламою якомога більшої кількості виборців. Зазвичай така модель комунікації не передбачає зворотнього зв’язку з виборцями й будується на технологіях ошукування”  виборців – поширення серед них різного роду обіцянок.

Модель комунікації ієрархія ступенів впливу(модель Левідноа-Стейнера) побудована за принципом комерційної реклами, коли покупець спочатку просто знайомиться з товаром, потім довідується про нього додаткові дані і поступово приходить до переконання про необхідність його купівлі. При такій формі комунікації виборчий штаб проводить поступеневу рекламну кампанію. Спочатку виборців знайомлять з кандидатом. Потім дають загальні відомості про нього. Після цього подають додаткову інформацію про нього, привабливі факти біографії та основні положення виборчої програми, переваги над іншими кандидатами. Завершує все масований рекламний штурм напередодні виборів.

Дана модель є формою нав’язування свого кандидата виборцю. Вона спрямована на поетапне формування наступних почуттів та емоцій виборців: зацікавленості (а хто це?); ідентифікація (я його знаю); симпатія (а в ньому щось ж); переваги (він кращий); упевненість (він – наш); вибір (я – за нього).

 

Гнучка модель Л. Рея є набагато складнішою в реалізації, але й наьагато ефективнішою за попередні моделі комунікації з виборцями. Вона будується на диференціації електорату й врахуванні його психологічних особливостей, налагодженні й врахуванні зворотнього зв’язку з виборцями. Гнучка модель принципово відрізніється тим, що не нав’язує, а м’яко пропонує виборцям “ідеального кандидата. У ході її реалізації виборців наче запитують: Вам потрібний такий кандидат?” і відповідають: “Ось він!”