Інструменти
Ukrainian (UA)English (United Kingdom)Polish(Poland)German(Germany)French(France)Spanish(Spain)
П'ятниця, 18 серп. 2017

РЕКЛАМНА КАМПАНІ

Рекламна кампанія. На основі дослідження рекламного ринку (рекламне дослідження) формують рекламну стратегію. Вона складається з: загальних пропозицій щодо стилістики реклами; фірмового стилю; агітаційних матеріалів; перелік продукції прямої реклами в засобах масової інформації (ЗМІ) (аудіо-, відеоматеріали); медіа-план демонстрації прямої реклами в електронних ЗМІ; програму непрямої реклами; оригінал-макети продукції зовнішньої реклами, їхні тиражі, терміни виготовлення та способи поширення.

Сукупність основних дієвих настанов і завдань щодо сфери політичної реклами називають рекламною політикою.

Комплекс заходів, проведених у визначений відрізок часу з метою популяризації певної продукції в конкретному обсязі дій називають рекламною кампанією. Рекламна кампанія складається з таких основних етапів: визначення цілей, вивчення попиту, розробка рекламної ідеї, добір рекламних методів і коштів, складання тематико-фінансового плану, виготовлення й запровадження в дію рекламних ресурсів, контроль за перебігом рекламної кампанії, підбиття підсумків.

Для того, щоб рекламна кампанія була цілеспрямованою й відповідала загальній виборчій стратегії складають графік розміщення реклами - графік з точними показниками норм, часу розміщення та використання коштів. Графік розробляють з урахуванням факторів аудиторії, сезону, очікуваних кон’юнктурних змін. Моніторинг співвідношення появи закінченої реклами з запланованим графіком виходу її в світ називають спостереженням.

 

Надмірне використання рекламних засобів, скерованих на одну тематику за короткий відрізок часу може спричинити явище насичення. Нав’язливе, надмірне використання політичної реклами спричиняє пропагандистський примус. Характеризується він такими рисами: тотальним та універсальним зверненням до всього народу; використання маніпулятивних технологій, постійне нав’язування відповідних стандартів і правил поведінки; нав’язування думки про те, що існує політична сила, яка не може помилятись та здатна відповідати за всіх і задовільняти всіх певним набором стандартизованих потреб; масове розповсюдження утопічних ідей та обіцянок, які не можна виконати, популізм; поділ електорату на своїх і чужих, зведення виборчої конкуренції до війни компроматів, ігнорування діалогу та партнерства у стосунках з виборцями; масовий психоз і фанатизм, формування атмосфери тотального страху. Пропагандистський примус зазвичай є ознакою тоталітарних політичних режимів.