Інструменти
Ukrainian (UA)English (United Kingdom)Polish(Poland)German(Germany)French(France)Spanish(Spain)
Неділя, 23 лип. 2017

АБСЕНТЕЇЗМ (АБСЕНТИЗМ)

Абсентеїзм. Аналізуючи участь у виборах, треба згадати і про такий феномен, як абсентеїзм. Абсентеїзм (абсентизм) (лат. absentia — відсутність) — байдуже ставлення людей до використання політичних прав, ухилення від виконання громадянських обов’язків, передусім участі у виборах.

Вияви абсентеїзму зафіксовані вже в ІІІ ст. до н. е. Саме тоді значна кількість римських громадян, котрі, на відміну від афінян, не отримували жодних винагород за участь у політичних подіях і могли розраховувати лише на власні сили, віддавали перевагу тому, щоби забезпечувати існування власною працею, і не могли брати тривалий час участь у зібраннях, за винятком тих випадків, коли йшлося безпосередньо про їхні інтереси.

Під час виборів у різних країнах є особи, які не голосували тому, що вони хворі, перебувають далеко від місця постійного проживання або мають інші проблеми. Однак частина виборців із правом голосу не голосують систематично. Саме це явище в поведінці виборців і називають абсентеїзмом. У багатьох країнах вважають нормальним явищем, коли до виборчих скриньок приходить від третини до половини виборців. Політична наука намагається знайти цьому пояснення.

Залежно від мотивів неучасті у виборах виокремлюють такі види абсентеїзму: політичний; економічний; соціальний; аполітичний. Якщо абсентеїзм політичний, то особа, ухиляючись від участі у виборах, висловлює протест політичним програмам і передвиборним платформам усіх кандидатів, вважаючи, що жодна з них не відповідає його власним політичним поглядам. Політичний абсентеїзм може бути також пов’язаний зі сумнівами виборця стосовно можливості проведення справедливих виборів. Якщо абсентеїзм зумовлений економічними чи соціально-економічними причинами, то виборець висловлює протест стосовно складної економічної чи соціальної ситуації в суспільстві (безробіття, недостатня соціальна захищеність, погана екологія і под.), він не вірить у бажання та здатність усіх кандидатів боротися з цими негативними явищами. Аполітичний абсентеїзм не пов’язаний з політичною демонстрацією, а полягає в байдужому ставленні, відсутності усякого інтересу виборця до виборів та політики загалом.

Абсентеїзм може бути пов’язаний із нерозвиненою політичною свідомістю людей. Рівень неучасті в голосуванні значно вищий серед людей із низьким соціально-економічним статусом. На це впливає притаманний цій групі нижчий рівень освіти, відсутність “пізнавального досвіду”, потрібного для розуміння складних державних справ. Зрештою багато виборців із нижчим статусом не голосують, бо не вірять, що система може відповісти на їхні потреби. Вони вважають, що жодна партія або кандидат не репрезентують інтереси людей.

Дослідник С. Роккан стверджує, що у сучасному суспільстві, де вплив релігії слабкий, люди пов’язують із політикою трагічне та священне у їхньому житті. Коли ж вона не виправдовує сподівань, то в ній розчаровуються і відвертаються від неї. Окремі науковці причину зростання абсентеїзму вбачають у відчуженості від політичного процесу, що є наслідком загального послаблення соціальних зв’язків у суспільстві, які могли би забезпечити зовнішнє заохочення голосувати, а також підвищити відчуття значущості виборів.

Причиною абсентеїзму може бути і протест проти недемократичного виборчого законодавства, недоліків виборчої системи або й існуючої форми правління взагалі чи відображення прагнення людей відсторонитися від політики, в котрій вони вбачають марнославне та амбіційне змагання групових, егоїстичних інтересів. В інших випадках причинами неучасті може бути бажання виявити політичний протест або ж задоволення своїм становищем, на яке вибори не можуть вплинути.

Е. Переа дослідила причини абсентеїзму в 15 країнах Західної Європи, дійшовши висновку: серед головних чинників неучасті у виборах є індивідуальні мотиви; водночас простежується вплив різних інституційних стимулів. На думку дослідниці, дуже складно визначити загальноприйнятні залежності між індивідуальними й інституційними стимулами абсентеїзму.

 

Якими б не були причини абсентеїзму, неприбуття громадян на виборчі дільниці понижує демократичний потенціал суспільства. Особливо це стосується перехідних суспільств, де громадянська участь є нагальною потребою через неусталеність політичних режимів, надії певних політичних сил на повернення до вигідної для них недемократичної практики. Саме свідома участь широких верств населення у виборах забезпечує перетворення демократії формальної на реальну.