Інструменти
Ukrainian (UA)English (United Kingdom)Polish(Poland)German(Germany)French(France)Spanish(Spain)
Понеділок, 24 лип. 2017

ЦЕНЗУРА

Цензура (лат. censor – особа, яка контролює) - попередження, недопущення публікації, передачі чи демонстрації матеріалів, які розцінюються як такі, що їх не бажано робити доступними для загалу. Держава встановлює цензуру щодо висвітлення проблем, які стосуються національної безпеки, військових таємниць, матеріалів, які зачіпають суспільну мораль. Цензура також допускається законодавством при оголошенні військового або надзвичайного стану. Цензуру можна застосовувати і як спосіб боротьби з інакомисленням. Вона є досить поширеним явищем у недемократичних режимах.

Найпоширеніша – попередня цензура (попередній перегляд друкованих, теле- чи аудіовізуальних матеріалів), може використовуватись і подальша цензура, тобто вилучення вже готової зазвичай друкованої та аудіовізуальної продукції з обігу. Цензура дає змогу впливати або жорстко контролювати інформаційні процеси і потоки, маніпулювати громадською думкою. Цензура разом з монополією на засоби масової інформації (ЗМІ) є засобом нав’язування суспільству єдиної ідеології, фальсифікації історії та її міфологізації, формування стилю мислення, що породжує відсутність критичного сприйняття інформації та дійсності.

 

В авторитарних режимах цензура менш жорстка й при декларації свободи слова може відбуватись де-факто, опосередковано через економічний та адміністративний тиск на журналістів і видавців.  Ст. 15 Конституції України забороняє цензуру.