Інструменти
Ukrainian (UA)English (United Kingdom)Polish(Poland)German(Germany)French(France)Spanish(Spain)
Неділя, 23 лип. 2017

ПАРТІЇ ЗНАТІ У ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

Партії знаті у Великобританії. Наприкінці ХVІІІ ст. обидві англійські аристократичні партії реорганізувалися і стабілізувалися настільки, що про них можна говорити як про окремі сталі політичні угруповання. Однак аж до реформи виборчого права вони зберігають ознаки аристократичних угруповань. Особливість генези політичних партій Великобританії полягає в тому, що ці угруповання дали початок розвитку сучасних політичних партій, зберігши певну наступність, принаймні ідеологічну. Наприкінці ХVІІІ ст., у зв’язку із подальшою демократизацією держави і поширенням виборчого права, значна частина членів партії вігів переходить у ліберальну партію. Рух політичних клубів відіграв значну роль у створенні відповідної інтелектуальної та ідеологічної атмосфери, яка пізніше виявила себе в діяльності сучасних партій. Однак організаційними зародками майбутніх політичних партій, стали не політичні клуби, а парламентські фракції. Саме вони ініціювали створення виборчих комітетів на місцях, які мали підтримувати як чинних парламентарів, так і кандидатів до парламенту.

Робітничий рух, який в Англії організувався найраніше в Європі, поширювався через профспілки. Рух чартистів 40-х років в Англії, який використовував схему політичних клубів, не розвинувся, що додатково підштовхнуло британських пролетарів до об’єднання з профспілками.

Власне в Англії спостерігається найщільніший зв’язок між трансформацією політичних партій та реформою виборчого права. Реформа виборчого права 1832 р. вдвічі збільшила тут кількість виборців і, що особливо важливо, надала право голосу новим соціальним верствам – міщанам. Обидві партії змушені були шукати підтримки у нових виборців. Це вимагало нової тактики політичної діяльності.

Першою інновацією стала масова програмно-політична агітація, запроваджена партіями. У 1834 р. лідер партії торі, яка почала називатися Консервативною партією, опрацював в Маніфесті виборчу програму партії і поширив її у формі друкованого памфлету. Обидві партії стали широко застосовувати публікації пропагандистських матеріалів. У такий спосіб партійна політика стає більш публічною, зорієнтованою на підтримку виборців.

Сталися також важливі організаційні зміни. З невеликих обєднань аристократичної знаті вони перетворюються у досить численні угруповання, які своєю діяльністю намага-ються охопити  всю країну. Формально обидві партії залишались парламентськими угрупованнями з відносно слабкою фракційною дисципліною.

У 1831 р. для політичних дискусій Консервативна партія засновує так званий Карлтон клуб, а в 1836 р. ліберальна партія – Клуб реформ. Саме тут зустрічалися члени парламенту, політичні діячі, журналісти. Ці клуби не були формальними організаціями парламентарів чи політиків, але у властивий для Англії спосіб саме тут творилася неформальна традиція політичної діяльності англійських політичних партій.

Початками територіальних організацій стали виборчі комітети та товариства реєстрації виборців. І перші, і другі створювалися з метою надання підтримки політикам під час виборів. Поступово налагоджуються зв’язки цих місцевих організацій з центральним клубом партії і з’являється необхідність координації цих зв’язків. Від 1860 р., коли заго-стрюється боротьба за розширення виборчого права, партії намагаються зміцнити свої територіальні організації. Після виборчої реформи 1867 р., яка додатково збільшила кількість виборців, ця робота політичних партій активізується.

Першим кроком до цього стало центральне бюро для координації роботи територіальних організацій, створене лібералами 1861 р. та консерваторами 1870 р. Однак, обидві партії розуміють, що самих лише організацій у пошуку виборців недостатньо. Вони усвідомлюють необхідність сталої масової підтримки, для чого найпридатнішими є члени партії, а не виборці. Наприкінці 70-х років в обох партіях виникають структури, відповідальні за збільшення чисельності партії. В такий спосіб в Англії відбувається перехід до нового етапу партійного будівництва – виникнення сучасних масових політичних партій.

 

Особливістю цього процесу в Англії є те, що відбувається він мирним шляхом, і що класовий конфлікт між буржуазією та пролетаріатом тут не знайшов свого відображення в політичних партіях. Так само як і конфлікт між аристократією та буржуазією. В половині ХІХ ст. різниця між двома політичними партіями перестає бути глибокою і обидві партії уподібнюються одна одній, набуваючи щораз виразнішого буржуазного характеру. Англійська аристократія, як слушно зауважив А. де Токвіль, виявилась відкритішою до нових впливів, схильнішою до компромісів, ніж континентальна. Все це суттєво вплинуло на формування британських політичних партій.