Інструменти
Ukrainian (UA)English (United Kingdom)Polish(Poland)German(Germany)French(France)Spanish(Spain)
Четвер, 27 лип. 2017

РОЗМІР ВИБОРЧОГО ОКРУГУ

Термін “розмір виборчого округу” використовують для позначення меж виборчих округів (не стосується поняття величина — магнітуда). Визначення меж виборчих округів – одна з головних організаційних проблем застосування виборчої системи.

Межі виборчих округів доводиться регулярно змінювати з урахуванням змін серед населення.

Системи голосування за принципом відносної більшості, альтернативного голосування та у два тури завдають найбільше клопоту з організаційного погляду. Системи представницького голосування, без права передання голосу, паралельні системи, змішані системи та системи голосування з правом передання голосу також потребують демаркації виборчих округів, однак цей процес відбувається легше, оскільки ці вибори проводять у багатомандатних округах, яких менше і які більші за розмірами.

Системи пропорційного голосування за партійними списками часто найдешевші й найпростіші, з погляду організаційного забезпечення, бо передбачають створення єдиного загальнонаціонального виборчого округу (тоді зникає потреба розподіляти країну на округи) або дуже великих багатомандатних округів, котрі повністю збігаються з чинним адміністративно-територіальним поділом країни.

Межі виборчих округів визначають переважно на підставі діючих адміністративних одиниць зважають на те, щоби кожен округ мав приблизно однакову кількість виборців. Визначаючи межі виборчих округів, треба брати до уваги: традиційні зв’язки та спільні інтереси місцевих громад; природні бар’єри й перешкоди; зв’язок і транспорт; межі районів.

Виборчі округи повинні бути компактними, а не анклавними чи розділеними на частини, відокремлені одна від одної. Так, вибори перехідного періоду в Сьєра-Леоне 1996 р. проводили як загальнонаціональні пропорційні вибори на підставі партійних списків, оскільки тривала громадянська війна в країні тому органи, які відповідали за вибори, не могли зібрати відомостей про кількість населення на окремих територіях для визначення меж одномандатних округів.

Маніпулювання межами округу (виборча геометрія, джеримендеринг) може спричинити ефект надпрезентації чи недопрезентації відповідних соціальних груп — зазвичай не на користь мешканців густозаселених міст.

Один із варіантів розподілу округів полягає в тому, аби встановити єдину для всієї країни їхню величину, а відтак, беручи до уваги норми представництва, провести їхні межі.

Виборчий кодекс Албанії визначає критерії для визначення меж виборчих округів. Округи формують так, щоби кількість виборців у кожному відповідала так званій середній кількості виборців, яку визначають діленням загальної кількості голосуючих, зазначених у Національному реєстрі виборців, на кількість одномандатних виборчих округів (тобто на 100). У такому випадку відхилення стосовно кількості виборців у кожному окрузі не може бути більшим або меншим, ніж 5 % від визначеної середньої кількості.

Чимало держав розробили певні законодавчі рекомендації про входження нижчих ланок адміністративно-територіального поділу країни до складу виборчих округів. За законами Албанії, наприклад, муніципалітет чи сільська громада, за можливості, мають повністю ввійти до меж виборчого округу. В іншому випадку муніципалітет може бути поділений не більше ніж на два виборчих округи. Законодавство Боснії та Герцеговини чітко визначило, які саме муніципалітети належать до складу виборчих округів. І тут ми простежуємо інший принцип формування виборчих округів. Виборчі округи визначають залежно від середньої кількості виборців, установленої на підставі реєстрів громадян, а кількість мандатів розподіляють у чітко зафіксованих законом округах, пропорційно до кількості виборців, зареєстрованих у кожному багатомандатному окрузі.

У Великобританії 659 виборчих округів, їхня кількість і розміри постійно змінюються внаслідок дії Закону про перерозподіл місць у палаті громад. У Румунії чисельність мешканців, яку враховують для визначення округів та кількості мандатів, з’ясовують на 1 липня попереднього року, і це має бути опубліковано в “Щорічній книзі статистики Румунії”. Коли ж щонайменше за 5 місяців перед виборами проводиться загальний перепис населення, то кількість мешканців, яку враховують, повинна відповідати останньому перепису, опублікованому Національним комітетом статистики Румунії. В Албанії вищий законодавчий орган з метою недопущення перекроювання виборчих округів “під себе” визначив, що межі виборчих округів не можна змінювати впродовж останніх 6 місяців строку дії мандата Національної асамблеї. Межі виборчих округів закріплюють окремим законодавчим актом. Коли вона не схвалює закон про виборчі округи за 6 місяців до закінчення терміну дії її мандата, то існуючі межі залишаються чинними до наступних парламентських виборів.

За законодавством Польщі будь-які зміни меж районів, що можуть спричинити зміни меж виборчих округів, недопустимі в період від 12 місяців до закінчення терміну повноважень сейму. Сейм вносить зміни у формування виборчих округів не пізніше, ніж за 3 місяці до дня оголошення виборів. У разі скорочення терміну повноважень сейму зміни в поділі на виборчі округи не проводять. У Болгарії межі виборчих округів відповідно до діючого законодавства визначає Президент. На підставі його акта ЦВК визначає кількість місць для кожного виборчого округу за єдиною представницькою схемою для країни залежно від кількості населення, застосовуючи метод найбільшого залишку. У США, наприклад, виборчий округ має назву “district”, у Канаді “riding”. Виборчий округ поділяють на виборчі дільниці.

Відповідно до ст. 18 Закону “Про вибори народних депутатів України” вибори у нас проводять в єдиному загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, який охоплює всю територію України та закордонний виборчий округ, і в 225 одномандатних округах, котрі формує ЦВК з урахуванням адміністративно-територіального поділу з приблизно рівною кількістю виборців у кожному окрузі.

Орієнтовну середню кількість виборців в одномандатних округах визначає ЦВК на підставі відомостей Державного реєстру виборців. Відхилення кількості виборців в одномандатному окрузі не може перевищувати 12 % орієнтовної середньої кількості виборців в одномандатних округах.

Територіальні виборчі округи утворюються з приблизно однакової кількості виборчих дільниць. Територіальний виборчий округ охоплює один або кілька районів, міст. На території великих міст дозволено утворити кілька територіальних виборчих округів. Не допускається введення до одного територіального округу частин території двох чи більше регіонів. Не можна утворювати виборчі округи з територій, котрі не межують.

 

Рішення про утворення територіальних виборчих округів із зазначенням їхнього номера, меж та центрів округів публікує ЦВК не пізніше, ніж за 175 днів до дня голосування в загальнодержавних та регіональних друкованих ЗМІ.