Інструменти
Ukrainian (UA)English (United Kingdom)Polish(Poland)German(Germany)French(France)Spanish(Spain)
Понеділок, 24 лип. 2017

ВИБОРИЙ ЮЛЕТЕНЬ ТА ЙОГО РІЗНОВИДИ

Виборчий бюлетень та його різновиди. Виборчий бюлетень — це документ затвердженої форми для таємного голосування, на підставі якого підраховують голоси, а відтак визначають результати виборів загалом. Бюлетень — найпоширеніший у світі засіб голосування і водночас документ про зроблений вибір. За призначенням їх розподіляють на виборчі бюлетені для голосування за кандидатів і виборчі бюлетені для голосування за партію. У першому випадку виборець робить вибір між кандидатами, у другому — між партіями.

Виборче законодавство різних держав передбачає можливість використання офіційних (надрукованих державним поліграфічним підприємством) і неофіційних (надрукованих окремими кандидатами, політичними партіями або виготовлених безпосередньо виборцями) виборчих бюлетенів.

Бюлетені, які видають виборцям, за структурою можуть бути дуже простими чи й складними, містити лише назви партій або імена кандидатів у депутати, хоча трапляються й змішані варіанти.

Бюлетені є категоричними чи порядковими, а також можуть пропонувати вибір між окремими кандидатами або партіями чи водночас і кандидатами, і партіями. Категоричні бюлетені містять умову вибору одного кандидата або партії, а порядкові дають змогу виборцеві визначитися за складнішою схемою вибору. Наприклад, системи голосування в порядку надання переваги, системи альтернативного голосування і система з правом передання голосу іншому кандидатові допомагають виборцеві оформити вибір у формі списку, де біля прізвищ усіх кандидатів проставляють порядкові номери. Аналогічно представницьке голосування, голосування у два тури й окремі форми пропорційного голосування за списками дають виборцеві змогу розподілити свій голос між кандидатами від різних партій у другому турі голосування (голосування у два тури) або один виборець може віддати декілька голосів (представницьке голосування) чи вибрати кандидата, що не потрапив до партійного списку (система пропорційного представництва за відкритими списками). Деякі виборчі системи дають змогу використовувати порядкову та категоричну форми бюлетеня.

З 1984 р. у бюлетені для голосування з правом передання голосу на виборах до австралійського сенату зображено клітинку навпроти відповідної партії; коли виборець ставить позначку, то він погоджується з порядком кандидатів, запропонованих партією.

Хоча порядкові бюлетені, безперечно, дають виборцеві більшу свободу вибору, частіше використовують категоричні бюлетені. Система голосування за принципом відносної більшості, голосування без права передання голосу і голосування за відкритими партійними списками передбачають вибір між кандидатами за принципом “або/або”, а категоричний вибір між партіями притаманний пропорційним системам з голосуванням за закритими партійними списками і партійному варіантові системи представницького голосування.

Виборчі системи, коли виборець має більше одного голосу (змішані та  паралельні виборчі системи) передбачають можливість розподілити голос виборця між кількома партіями. У цих випадках вибір у кожному окремому бюлетені, безсумнівно, категоричний. Загальний результат цих окремих бюлетенів дає порядковий вибір (табл. 5.5).

Табл. 5.5. Виборчі бюлетені у виборчих системах

Види бюлетенів

Кандидати у системах

Партії у системах

Кандидати і партії у системах

Категоричний

відносної більшості (Канада);

без передання голосу

(Йорданія);

відкриті списки

(Фінляндія)

партійно-представницької

(Сінгапур),

закриті списки

(Намібія)

паралельної

(Японія);

відкриті списки

(Данія);

змішаної

(Німеччина)

Порядковий

альтернативної

(Австралія);

два тури

(Франція);

представницької

(Мальдіви);

з переданням голосу

(Ірландія)

два тури

(Малі)

панашаж

(Швейцарія)

Обидва

З переданням голосу

(австралійський сенат)

Найлегше надрукувати бюлетені для голосування за принципом відносної більшості й системи альтернативного голосування; переважно в них невелика кількість імен. Бюлетені для проведення виборів у два тури також прості, але в багатьох випадках доводиться друкувати нові бюлетені для другого туру, що практично подвоює вартість виборів. Коли відбуваються паралельні та змішані вибори, також доводиться друкувати принаймні два бюлетені для одного голосування.

Бюлетені для голосування без права передання голосу і голосування з правом передання голосу складніші, ніж бюлетені для голосування за принципом відносної більшості, адже в них зазначено більше кандидатів і, відповідно, більше символів і фотографій (якщо їх використовують). І нарешті, бюлетені для пропорційних виборів за партійними списками різні за складністю: або дуже прості, зокрема, під час голосування за закритими списками, або достатньо складні (приміром, на виборах за вільними списками у Швейцарії).

В окремих країнах виборці зобов’язані заповнити бюлетені в ізольованій кабінці, а в інших — можливе (навіть заохочується) публічне заповнення бюлетенів. Інколи виборець самостійно опускає бюлетень в урну для голосування, але трапляється, що бюлетень потрібно віддати чиновникові, який опускає його в урну в присутності виборця. Бюлетені можуть бути номерними і звичайними.

Тільки в США фактично відмовились від бюлетенів і використовують машини для голосування — спеціальні апарати для подання й автоматичного підрахунку голосів. Машини застосовують тут з кінця XIX ст. не лише для полегшення процедури голосування та підбиття підсумків, а й для боротьби з виборчим шахрайством.

Дослідник Д. Ре розрізняє також категоричний та ординарний бюлетені, котрі визначають категоричне і ординарне голосування.

Виборчі бюлетені, які через випадково чи навмисно зроблені виборцями помилки у процесі їхнього заповнення, не враховують під час підрахунку голосів їх називають недійсними.

Згідно зі ст. 90 Закону України “Про вибори народних депутатів України” недійсним вважають виборчий бюлетень, коли: до нього не внесено зміни про реєстрацію кандидатів або внесені зміни без рішення ЦВК; зроблено більш ніж одну позначку проти назв політичних партій або прізвищ кандидатів; не поставлено жодної позначки; не відокремлено контрольний талон виборчого бюлетеня; неможливо зясувати зміст волевиявлення виборця.

З виборчими бюлетенями пов’язана проблема обліку й контролю за видачею, а також проблема збереження таємниці голосування. В Україні бюлетені мають відривні контрольні талони, які відокремлюють під час видачі бюлетеня виборцеві. Ці талони є підставою для встановлення кількості виборців, які отримали бюлетені.

Виборчий бюлетень — це бланк суворо визначеної форми, де поряд із реквізитами вказують претендентів на обрання. Виборче законодавство України передбачає офіційний характер всіх виборчих бюлетенів для голосування.

Стаття 80 Закону України “Про вибори народних депутатів України” визначає види виборчих бюлетенів, строки, форму, текст виборчих бюлетенів, необхідні реквізити, ступені захисту, що затверджуються ЦВК не пізніше, ніж за 53 дні до дня голосування. За виготовлення виборчих бюлетенів відповідає ЦВК.

Кримінальний кодекс України (ст. 158) передбачає кримінальну відповідальність за виготовлення виборчого документа у спосіб, який законом не передбачений; невстановленого зразка; всіляку його підробку.

Виборчі бюлетені для голосування в загальнодержавному окрузі й одномандатних виборчих округах мають бути різного кольору. Бюлетень друкують державною мовою і розміщують також на одній сторінці та лише з одного боку.

До виборчого бюлетеня для голосування в загальнодержавному окрузі вносять назви політичних партій у порядку їхніх номерів, визначених жеребкуванням, яке здійснювало ЦВК. Окрім того, в бюлетені вказують повну назву відповідної партії, власні імена та по батькові перших п’яти кандидатів у депутати, введених до виборчого списку партії. Між номером кожної партії та назвою цієї партії розміщено порожній квадрат.

У виборчому бюлетені для голосування в одномандатному окрузі зазначають в алфавітному порядку прізвища, власні імена та по батькові кандидатів у депутати, зареєстровані у цьому окрузі, з інформацією про рік народження, освіту, посаду (заняття), місце роботи, місце проживання, партійність, а також суб’єкт висування кожного кандидата. Ліворуч від прізвища кожного кандидата - порожній квадрат.

Для всіх видів виборчих бюлетенів Закон встановлює загальні реквізити: назву та дату виборів; означення виборчого округу; місце для номера виборчої дільниці, печатки ДВК; прізвища, ініціали та підпис члена ДВК, який видаватиме виборчий бюлетень; роз’яснення про порядок голосування; контрольний талон. Такі реквізити дають виборцям змогу швидко зорієнтуватись у виборчих списках партій, порядку заповнення бюлетенів, що допоможе їм зробити свідомий вибір і правильно заповнити бюлетень.

 

Закон окремо регламентує порядок передання бюлетенів виборчим комісіям (ст. 82). Установлений порядок передбачає низку заходів, котрі унеможливлюють ситуацію, за якої частина бюлетенів могла бути вилученою з обліку внаслідок втрати або різних оборудок з ними. Такі заходи охоплюють: протокольну форму передання бюлетенів; стислі терміни їхнього передання, колективний характер передання бюлетенів; забезпечення гласності під час передання бюлетенів; дотримання вимог про кількість виборчих бюлетенів; особливий спосіб транспортування виборчих бюлетенів. Після їхнього одержання ДВК повинні поставити на них свою печатку та номер виборчої дільниці, а також вжити потрібні заходи, спрямовані на забезпечення їхнього надійного зберігання. Кримінальний кодекс України (ст. 158) передбачає відповідальність за неправомірне використання виборчих бюлетенів.