Інструменти
Ukrainian (UA)English (United Kingdom)Polish(Poland)German(Germany)French(France)Spanish(Spain)
П'ятниця, 21 лип. 2017

БЛОКУВАННЯ СПИСКІВ

Блокування списків. Коли два або більше списків формують спільний список, тоді йдеться про блокування списків - apparentment (термін французького походження). У Німеччині під блокуванням списків розуміють об’єднання двох чи більше регіональних списків тієї ж партії. Об’єднання регіональних списків різних партій, котрі не кандидують спільно у жодній із земель, визнане 1990 р. Німецьким конституційним трибуналом таким, що суперечить конституції, оскільки порушувало принцип рівності виборів і шанси кандидатів.

Блокування списків різних партій слугує, зумовлює, зменшення кількості втрачених голосів, тобто відданих за малі партії, які були б втраченими, якщо б партія не подолала відповідного виборчого порога, встановленого для кожної окремої виборчої системи.

Блокування уможливлює малим партіям, зокрема тим, які здатні сформувати власний партійний список (зазвичай це — помірковані партії),  парламентське представництво.

Блокування списків може спричинити те, що виборець отримає менші шанси під час вибору, ніж можна було б очікувати, зважаючи на різницю партій у парламенті. У такий спосіб можна керувати форматом партійної системи на парламентському рівні. Добрим прикладом цього слугує історія чилійських виборів.

У 50-х роках ХХ ст. заборона блокування списків спровокувала атомізацію партійної системи. У 1989 р. демократична опозиція режиму Піночета відстоювала можливість запровадження блокування списків до існуючої системи двомандатних виборчих округів. Відтоді партія повинна здійснювати блокування, якщо розраховує на отримання місць у парламенті. Виборець має не надто багато альтернатив, натомість на парламентському рівні є багато партій.

Треба розрізняти об’єднання списків національних та регіональних, які відбуваються між виборчими округами. Останні, наприклад, притаманні Бразилії, що спричиняє там значну кількість регіональних блокувань. Це зумовлює складність підрахунку кількості голосів, відданих за партію на національному рівні.

Аби уникнути роздріблення партійної системи на парламентському рівні, зумовлене блокуванням списків, у певних східноєвропейських державах запроваджено застосування виборчого бар’єра.

Науковець А. Лейпхарт зачисляє блокування партійних списків до чотирьох найважливіших змінних, які визначають відповідні виборчі системи.

Отже, блокування списків зменшує диспропорційність, збільшує ефективну кількість партій представлених у парламенті й зменшує частоту формування штучних більшостей, тобто абсолютних парламентських більшостей для однієї партії, що не кореспондуються з абсолютною більшістю голосів, відданих виборцями.