Інструменти
Ukrainian (UA)English (United Kingdom)Polish(Poland)German(Germany)French(France)Spanish(Spain)
П'ятниця, 21 лип. 2017

ОЦІНКА РОЛІ І ЗНАЧЕННЯ ВИБОРЧИХ СИСТЕМ

Оцінка ролі й значення виборчих систем. Виборчі системи складна й багатоаспектна проблема будь-якої політичної системи.

До базових оцінок виборчих систем належать забезпечення представництва та рівня пропорційності. Оцінка представництва передбачає аналіз результатів виборів з погляду відповідності депутатського корпусу основним соціальним і соціополітичним поділам у суспільстві. Ідеться про парламентське представництво найважливіших у країні соціально-економічних, етномовних, конфесійних, регіональних, гендерних та інших груп.

Найменші зміни у виборчій системі можуть суттєво вплинути на політичну поведінку.

Тому в процесі оцінювання перспектив виборчої системи у досягненні цілей адекватного суспільного представництва, демократичного управління й високої легітимності політичних інститутів влади та їхніх рішень важливою є загальна атмосфера у суспільстві. Вона виявляється у забезпеченні умов для реалізації прав людини і верховенства права. Найважливіша умова стабільності виборчого законодавства, яку розглядають як прагнення захистити виборчі права громадян від маніпуляцій в інтересах тих політиків, котрі ухвалюють рішення, особливо в тому випадку, коли виборче законодавство змінюють напередодні виборів.

Демократичні вибори потребують певних умов для вільного волевиявлення громадян свободи зібрань, свободи, діяльності об’єднань, відсутності тиску на ЗМІ й журналістів.

Виборча система має реформуватися у контексті й у зв’язку з іншими реформами та цілями суспільного розвитку.

Зокрема Д. Горовіц стверджує: аби оцінити виборчу систему чи обрати нову, треба спочатку зясувати, якої мети прагнуть досягти, застосовуючи конкретну виборчу систему. Жодна виборча система не відбиває просто переваг виборців, існуючої моделі поділу на групи в суспільстві чи панівної конфігурації політичних партій. Кожна виборча система формує і переформовує ці навколишні особливості по-своєму.

Це відрізняється від того підходу в оцінках виборчих систем, який ще часто спостерігаємо в публіцистиці, де абстрактно зважуються ”плюси” та “мінуси”, сильні й слабкі сторони виборчих систем, переважно поділених на мажоритарні та пропорційні. Хоча оцінювання виборчих систем не лише відбувається поза суспільним і політичним контекстами. Воно має стосуватися спроможності виборчої системи впливати на досягнення суспільних цілей конкретно в тій чи іншій країні.

Які ж наслідки мажоритарних виборів? Як пропорційні вибори впливають на партійну систему і політичний процес? Виборчі системи зміцнюють чи послаблюють інтеграцію електорату, концентрацію партійної системи, політичну стабільність, зміни у характері урядування?

Вважається , що мажоритарна система зумовлює концентрацію партій, особливо це стосується мажоритарних виборів у одномандатних виборчих округах. Пропорційні ж виборчі системи, пов’язують із дезінтеграцією, партійними поділами, політичною дестабілізацією тощо.

Емпірично можна довести, що мажоритарні виборчі системи не завжди сприяють консолідації партійної системи і змаганню урядів. Дуже часто все залежить від конкретних соціальних та політичних умов, у котрих виборчі системи функціонують. Пропорційні виборчі системи можуть навіть у певних соціополітичних умовах краще виконувати очікувані функції, ніж мажоритарні системи.

Проаналізуємо відмінність мажоритарної і пропорційної виборчих систем. Для аналізу мають бути узгоджені соціополітичні змінні й інші чинники, що з’ясовують гомогенність та гетерогенність суспільства, як і специфічний тип виборчої системи, застосований у конкретній державі чи пропонується до застосування.

Виборчі системи діють у певному комплексному зв’язку різних чинників, котрі можуть бути відмінними у різних суспільствах та періодах. Ці інші чинники можуть окреслювати вирішальний напрям, спосіб та силу впливу виборчих систем. Причому не можна відступати від попередніх тверджень про вплив виборчих систем на партійні системи. Теорії про вплив виборчих систем на партійні системи й інші політичні явища доцільно співвідносити із конкретно-історичними умовами.