Інструменти
Ukrainian (UA)English (United Kingdom)Polish(Poland)German(Germany)French(France)Spanish(Spain)
Четвер, 27 лип. 2017

Чим займаються спостерігачі ОБСЄ в Україні?

Чим займаються спостерігачі ОБСЄ в Україні?

Днями до Львівського Національного Університету ім. І. Франка на лекцію з Псефології (наука про вибори) завітали Бригітта Хаєр та Філіп Гонрат – міжнародні спостерігачі за виборами від ОБСЄ. Їхньою місією в Україні є спостереження за позачерговими виборами президента України 25 травня 2014 року. Врахувавши, що їхній багаторічний досвід спостереження за виборами в багатьох країнах світу може бути корисним, вони залюбки погодились на зустріч такого формату.

Вступ до бесіди зробив португалець Філіп Гонрат, одразу анонсувавши три частини своєї промови-презентації: коротка розповідь про ОБСЄ та діяльність організації; участь в спостереженні на президентських виборах 2014 року в Україні; виокремлення головних принципів спостереження, а також принципів проведення демократичних виборів. Отож, містер Гонрат розповів наступне:

«Спочатку була скликана конференція, метою якою було обговорення питань безпеки Європи з огляду на розгортання холодної війни між Сходом та Заходом. Пізніше, в 1973 р., дана конференція-нарада трансформувалася в організовану структуру, яка й отримала назву Організація безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), в свою чергу структура якої включала Секретаріат, Вищу раду, Парламентську асамблею та Бюро демократичних виборів (пізніше Бюро демократичних інститутів та прав людини). На даний момент організація складається з 57 країн-учасниць, а штаб-квартира організації, що знаходиться у Відні, налічує 150 постійних працівників, окрім яких є ще близько 2300 працівників на місцях по різних країнах світу.

Місією спостерігачів від ОБСЄ в Україні можна вважати підтвердження необхідності демократичних президентських виборів, що мають відбутися 25 травня 2014 року. Ще на початку квітня до України за запрошенням МЗС в Київ прибуло 18 представників ОБСЄ, а також 100 спостерігачів по всій України, які ними й координуються. До прикладу, на Львівську область направлено три команди, і ми є членами однієї з них (спостерігатимемо за виборчим процесом в північних районах області). Тим не менше на день виборів, тобто 25 травня, до України загалом буде направлено 900 спостерігачів від ОБСЄ, роль яких наступна:

· проведення зустрічей з всіма інститутами та організаціями, що мають відношення до виборів (з політичними партіями, громадськими організаціями, представниками ЗМІ, громадськістю, членами виборчих комісій);

· аналіз того, чи відбувається дотримання усіх загальноприйнятних принципів демократичних виборів, а саме: 1) відповідність виборів чинному законодавству та дійсність виборів; 2) вільне волевиявлення при голосуванні; 3) загальне та рівне виборче право; 4) чесність виборів (відсутність фальсифікування); 5) таємне голосування; 6) чесний підрахунок голосів та своєчасне оприлюднення результатів».

Розповідь продовжила місіс Хаєр, подавши методологію спостереження за виборами, яку використовують спостерігачі ОБСЄ, спираючись на двадцятилітній досвід діяльності даної організації:

«В першу чергу, варто зазначити, що розвиток демократії – це перманентний процес. В ідеалі, для справжньої демократії не потрібні спостерігачі на виборах, адже такі вибори безсумнівно є чесними. Однак, навіть такі держави як США чи Німеччина запрошують до себе на час проведення виборів міжнародних спостерігачів (незначну кількість) для підтвердження їхньої демократичності.

Як вже зазначалося, в Україну було направлено 18 головних спостерігачів від ОБСЄ, котрі, попри організацію різноманітних зустрічей, координують діяльність 50 команд в регіоні. Відповідно, дані команди також організовують зустрічі з представниками кандидатів, з членами виборчих комісій, ЗМІ та органами місцевої влади на обласному та регіональному рівнях. Як отримується загальна інформація? Наприклад, у Львові на даний момент перебуває 6 представників від ОБСЄ, ми (безпосередньо місіс Хаєр та містер Гонрат, Авт.), займаємось північною частиною Львівської області, а це, в свою чергу 4 виборчих комісії, 11 районів та 1 місто, тобто 953 виборчі дільниці та близько 66 тис. виборців. Звичайно інформацію звідусіль зібрати нереально, тому навіть в день виборів дані будуть взяті лише з 10% вказаних виборчих дільниць (аналогічна ситуація й по всій Україні). Це невеликий обсяг, проте в порівнянні з соцопитуваннями чи соціологічними дослідженнями, коли враховується думка тільки 2000 респондентів, такі дані досить адекватно відображатимуть загальну картину проведення виборів.

Інформація про передвиборчі спостереження передається з регіонів до представників ОБСЄ в Києві у вигляді щотижневих звітів. (Попри те, що такого роду щотижневі звіти повинні були б публікуватися на офіційному сайті ОБСЄ хоча б через тиждень (http://www.osce.org/press-releases?activities=120) та перебувати у вільному доступі, на даний момент жодної інформації, присвяченої майбутнім виборам в Україні, на даному ресурсі не виявлено. – Авт.).

Кожна команда спостерігачів повинна опрацьовувати достатньо велику кількість статистичної інформації, що передбачає заповнення бланків певних форм. Бланки для звітності про спостереження формуються окремо для кожної іншої країни, де відбуваються вибори, враховуючи особливості виборчої системи, законодавства чи навіть традицій. Також є спеціальні бланки, в яких надаються дані про підрахунок голосів та порушення виборчого процесу. Такі форми фіксування даних використовуються для того, щоб відбирати інформацію по певним конкретним критеріям, що сприяє зменшенню суб’єктивізму та виключає людський фактор, адже пізніше підрахунки веде комп’ютер. В дату проведення виборів, спостерігачі збирають необхідні для них дані як і під час голосування, так і після нього, аж до самого ранку та оголошення офіційних результатів волевиявлення. Наступного дня після виборів обов’язково подається підсумковий звіт, відбиваючись від якого, вибори визнаються або не визнаються демократичними.»

Власне на цьому розповідь наших гостей завершились і вони представили нам книги ОБСЄ про спостереження та дипломатичні відносини, в яких зібрано більш як двадцятилітній досвід діяльності організації в даній дипломатичній сфері. Також студенти отримали приклади бланків, якими користуватимуться спостерігачі на травневих виборах. Можна зазначити, що дана зустріч була корисною для студентів-політологів і викликала в них зацікавлення роботою під час передвиборчої кампанії та виборчим процесом вцілому.

Філінський Вадим

студент-політолог ЛНУ ім.Івана Франка

 

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити