Томас Дай у роботі “Іронія демократії” (1993) відстоює парадоксальну тезу: демократія – влада народу, але питання виживання демократії лежить на плечах еліти: “Оскільки маси авторитарні, нетолерантні, антиінтелектуальні, ненависницькі та жорстокі, еліта має захищати демократію, проводячи таку політику, яка б не виводила громадськість з пиродного для неї стану політичної байдужості”.