Інтернет і політика. Інтернет – всесвітня система взаємосполучених комп’ютерних мереж. Він становить фізичну основу для розмішення величезної кількості інформаційних ресурсів та послуг. Особливого поширення інтернет набув в 90-х роках ХХ ст. Головний вплив Інтернету на політику полягає у збільшенні її прозорості.

З точки зору управління, Інтернет повністю децентралізований, внаслідок чого кожен учасник цієї комунікації на своєму сервері або сайті може вільно розміщувати будь-яку інформацію у будь-якому порядку. Уряди та недержавні організації оприлюднили мільйони веб-сторінок політичної інформації, як-от офіційні доповіді й подробиці контрактів.

Відвідувачам мережі доступна не лише величезна кількість інформації, розміщеної на сайтах, але й дається можливість спілкуватися у реальному часі за допомогою форумів, чатів, мультимедійних діалогів та інших засобів.

Своє значення як засіб соціальної комунікації, у тому числі і в політичній сфері, Інтернет набуває у міру збільшення кількості користувачів мережі. Дослідження ролі Інтернет-комунікацій свідчать, що якісні зміни впливу телекомунікаційних мереж на життя суспільства прояадяються після того, як кількість користувачів перевищить 15 % населення країни.

Проникнення Інтернет-технологій в політику є складним і суперечливим процесом. Умовно його можна поділити на два етапи. Перший етап – інформаційний. Суть його полягає в проникненні в мережу політичної інформації. Ця інформація представлена переважно на сайтах політичних партій, громадських організацій, окремих політичних діячів, електронних газет і журналів, а також в Інтернет-виданнях аналітичних і дослідницьких організацій. Другий етап пов’язаний з медіатизацією політики і спробою використовувати Інтернет як інструмент політичної комунікації і політтехнологій.

Під час останніх президентських виборів в США значну роль у кампанії Б. Обами зіграли інтернет-технології. Він багато спілкувався з людьми зі своїх акантів на ”facrbook”,”twitter”, вів свій канал на “youtube”. Все це він продовжує робити й після обрання президентом.  У західних демократіях є нормою, коли через сайт кандидата можна зробити внесок у фонд його передвиборчої кампанії.

На президентських виборах 1996 р. в Росії московська фірма ”ПОСТЕРпаблисити” розіслала 6 варіантів листа кандидата в президенти Б. Єльцина в 26 модифікаціях більш ніж 7 млн виборців. Після виборів 60 % опитаних з числа тих, що отримали ці дисти зазначали, що вони справили на них позитивне враження.

Українські політики теж почали активно використовувати Інтернет у своїй діяльності. Ю. Тимошенко та І. Янукович мають власні канали на “youtube”. На канал В. Януковича підписалося 68 користувачів, на канал В. Ющенка – 184, Ю. Тимошенко – 403, С. Тігіпка – 254, А. Яценюка – 112. На канал Б. Обами – 184 468 користувачів. Загальна кількість переглядів дожаних відео каналу В. Януковича становила 10752, В. Ющенка – 95688, Ю. Тимошенко – 279849, С. Тігіпка – 50382, А. Яценюка – 56092. Для каналу Б. Обами ця цифра складає 145 873 485. Отже бачимо, що показники каналу “youtube” Б. Обами у три порядки разів більша ніж в українських політиків.Прес-служба С. Тігіпка, А. Яценюка та В. Ющенка ведуть їх аканти на ”vkontakte”.

За аналітико-статистичними даними українська аудиторія Інтернету у серпні 2008 року складала понад 8 мільйонів осіб. Таким чином можна констатувати, що нині 17 % населення країни використовують Інтернет як джерело інформації та засіб комунікації. Можливості електронної пошти для розсилання особистих послань кандидата виборцям набагато вищі й оперативніші за традиційну пошту.

Якщо у кандидата є власний веб-сайт або ж веб-сторінка то це додасть іміджу кандидата солідності. Користувачі інтернету – це молоді активні люди і їм приємно буде виявити, що серед кандидатів є такий, що має однакові з ними захоплення. Крім того, матеріалами сайту можуть зацікавитися серйозні газети й телерадіокомпанії.

Його слід створювати якомога раніше, щоб у користувачів якомога пізніше прийшло усвідомлення, що вони мають справу з різновидом реклами. Для більшої відвідуваності сайту банери з його рекламою можна розмістити на популярних сайтах.

Створення форуму на сайті підніме зацікавленість у ньому, дасть можливість налагодити зворотній зв’язок з виборцями, мобілізувати їх наколо кандидата. Через власний блог кандидат також має чудову можливість спілкуватися із своїми виборцями, отримувати від них зауваження та пропозиції.

Будучи практично неконтрольованим, легко доступним, а в перспективі – повсюдним і всеосяжним, Інтернет стає високоефективним засобом політичної боротьби.

Про ефективність ПР-заходів в інтернеті свідчить наступний факт. Так, для розкрутки популярного в світі бренду ”Кока-кола” знадобилося 50 років, а каталогу ”Yahoo” – всього 5 років.