Інформаційний привід - сукупність характеристик і ознак певної події, факту, які роблять їх суспільно значущими, привертають увагу громадськості й примушують засоби масової інформації (ЗМІ) до публікації повідомлень про дану подію чи факт.

Інформаційний привід у ЗМІ базується на таких головних принципах: пріоритетність та привабливість теми для пересічних громадян; неординарності та сенсаційності події; новизна фактів; досягнення успіхів; високий суспільний статус діючої особи.

Ефективний виборчий ПР передбачає широке використання принципів інформаційного приводу у підготовці інформації, що містить у собі політичну рекламу. Створюючи інформаційні приводи, нюьзмейкери досягають ефекту впізнавання кандидата, який ще задовго до початку виборчих перегонів постійно потрапляє на шпальти газет і в телевізійні та радіо новини.

Типовими інформаційними приводами є концерти, спортивні змагання, виставки, конференції, мітинги, публікація даних соцопитувань, скандали, заяви кандидата щодо актуальних подій регіону, заяви громадських організацій що стосуються кандидата, різноманітні ініціативи, що стосуються конкурентів.

Ефективне використання інформаційних приводів передбачає дотримання наступних правил:

1. Фактор часу. Слід пам’ятати, що з часом інтерес до події затухає. Тому коментар кандидата до цієї події буде цікавим на піку інтересу до самої події.

2. Забезпечення логічного зв’язку між подією, що обговорюється та кандидатом і його програмою. Виборчому штабу слід відбирати такі події для коментарів кандидата, які видаються органічними для іміджу кандидата й підкріплюються положеннями його виборчої програми.

3. Виступ кандидата не повинен заважати самій події, що коментується оскільки це зазвичай викликає роздратування людей, які приймають у ньому участь.

4. Необхідно подбати аби коментар кандидата вчасно попав у ЗМІ. Слід старатись аби в свідомості людей більшість новин асоціювалися з кандидатом при тому його реакція на події була б максимально близькою до громадської думки.

5. Емоційність. Чим емоційніше викладене ставлення кандидата до коментованої події – тим сильнішою є реакція людей на нього. “Хто володіє мистецтвом впливу на уявлення натовпу,- пише Г. Лебон,- той і володіє мистецтвом управління ним.”

Якщо головним інформаційним приводом має бути заява кандидата, то в ідеалі вона має тривати щонайбільше 30-40 секунд. У цьому разі вона має шанс потрапити в ефір без редакторських купюр.

Ще один важливий для ЗМІ технічний прийом – “фотоекспромпт”: надання журналістам можливості сфотографувати кандидата у потрібному ракурсі.

Зазвичай для створення інфломаційних приводів використовують не лише самого кандидата, але й інших членів його команди. Однак при цьому слід дотримуватися певних правил:

- виступи або інтерв’ю членів команди мусять бути скоординовані пресовою службою за часом і практикою, стратегічною лінією,

- аредставники команди має з'являтися на телевізійному екрані один, а не в контексті дискусії чи суперечки,

- членові команди бажано надавати слово після всіх критичних виступів на її адресу (останнє слово запам'ятовується найкраще).

Використання інформаційних приводів для приваблення публіки з метою популяризації та безкоштовного висвітлення якогось суб’єкта в ЗМІ є однією з ПР- технологій, відомій під назвою паблісіті. До їх числа відносять коментування певних подій, участь у суспільно-політичних передачах, участь в телевізійних конкурсах та вікторинах, фонові сюжети у які попадають плакати, білборди, афіші кандидата.