Народна ініціатива — визначений законом спосіб безпосереднього впливу громадян на рішення, які ухвалюються владою. Народна ініціатива  передбачає Означає вона право подання громадянами, відповідно з визначеною законодавством процедурою, пропозицій стосовно законів, котрі мають розглянути відповідні представницькі органи.

Так, у Польщі право громадян на народну ініціативу регулюється спеціальним законом від 24 червня 1999 р. Згідно з його положеннями заява стосовно закону може бути подана до сейму, якщо її підтримають не менше 100 тис. громадян, котрі мають виборче право. На жаль, такий інструмент впливу на прийняття рішень неефективний, бо пропозиції, що виносяться за народною ініціативою, найчастіше депутати відхиляють. Скажімо, після набуття чинності закону від 1999 р. на підставі такої процедури було створено 79 громадянських комітетів, котрі від імені громадян вносили пропозиції стосовно проектів законів. Однак на засідання сейму остаточно потрапило 22 проекти, тільки 8 взяв до уваги парламент.

Народна ініціатива передбачена у законодавчому процесі Австрії, Білорусі, Іспанії, Латвії, Литви, Македонії, Румунії, Словенії та Югославії. В Італії використовують лише так звані анулюючі ініціативи, які стосуються скасування вже чинного закону чи окремої норми. У швейцарському кантоні Сен-Гален 1831 р. впроваджено інститут народного вето.