Поведінка виборців стала предметом спеціальних науковиз дослідження вчених Центру досліджень опитувань громадської думки Мічиганського університету, який від 1952 р. провадив загальнодержавні опитування американського електорату. Результати досліджень були узагальнені та видані в 1960 р. у праці під назвою “Американський виборець” й отримали назву Парадигми Мічигана (Мічиганської парадигми).

Ретельно проведене дослідження президентських виборів в США 1952 і 1956 рр. дало підстави їм виділити характерні риси, притаманні американським виборцям: слабкий інтерес до політики, інстинктивна відраза до абстрактних роздумів, поверховість поглядів та, що особливо важливо, незмінна вірність одній з двох політичних партій, які визначають політичне життя країни

Наступною, не менш класичною, стала книга “Вибори та політичний порядок”. Учені зробили такі висновки: політичні симпатії громадян впливають не лише на їхнє волевиявлення, але й взагалі на структуру політичних уподобань; американцям притаманна надзвичайна стабільність у виборі політичних симпатій, які не змінюються у них протягом всього життя, зміна їх є явищем винятковим і пов’язана, здебільшого, з надзвичайними обставинами; політичні погляди передають від покоління до покоління, дитинство та юність розглядають як вирішальні етапи формування політичного світогляду.

Парадигма Мічигана дала початок одному з напрямів політичних досліджень у 60-х роках. У цих дослідженнях сім’я постає як основна сфера формування політичного світогляду громадян, а його формування в ранньому віці сприяє збереженню загальної рівноваги системи.

Проте в новому дослідженні “Трансформації американських виборців”, проведеному американськими вченими під керівництвом С. Верби, висновки зроблені Мічиганськими дослідниками були значно скореговані. Вони засвідчили значне зростання ідеологічної культури у поглядах виборців, перевага кандидатів, а не їхніх програм, зростання тенденції до “розброду в рядах прихильників”, особливо молодих. Ні соціальний стан, ні належність до певного соціального класу,- як засвідчили дослідження,- не дають змоги прогнозувати розподіл голосів сучасних виборців.

Сучасні дослідження поведінки виборців чітко засвідчують повільну ерозію чинників, які, здавалося б, з найбільшою точністю давали змогу прогнозувати поведінку виборців: ерозія католицизму, ерозія соціальних антагонізмів, ерозія ідеологічних суперечностей. Вони показують також, що деякі драматичні події (революції, кризи) можуть перемістити соціологічні центри ваги і визначити нові політичні обриси. Структура політичної пропозиції (політичний чинник) складає також важливий фактор деформації поведінки виборців. Нарешті, при оцінці поведінки виборців не можна недооцінювати роль персонального чинника.

 

Cвої зауваження щодо закономірностей поведінки виборців у рамках мажоритарної виборчої системи зробив М. Дюверже. У науковій літературі відомі вони під назвою ”психологічний ефект Дю верже”. За мажоритарної виборчої системи тактичне голосування відбувається тоді,- зазначав учений,- коли виборці віддають голоси за кандидата у депутати, що, на їхню думку, має більше шансів перемогти, ніж їхній улюблений кандидат, і віддають із метою справити більший вплив на результати виборів в окрузі.
Ось класичний приклад: прихильник кандидата, який займає третє, а то й нижче місце в певному виборчому окрузі, вирішує голосувати за одного з лідерів, бо стривожений тим, що “змарнує” свій голос. Той, хто байдуже ставиться до обох лідерів, майже не має мотивів тактично голосувати за котрогось із них.
Отже, тактичне голосування – це не просто голосування проти партії, що править тепер, а - голосування проти найімовірнішого переможця або партії. Хоча тактичне голосування часто полягає саме в цих варіантах, люди можуть тактично голосувати й за правлячу партію, навіть тоді, коли вона наймовірніше займе останнє місце. Крім того, за інших виборчих систем для виборця існують ще й стратегічні причини хибно репрезентувати свої вподобання. Здебільшого вони набагато слабші, й тому до стратегічної поведінки вдаються рідше.

Ю. Шведа. Технологія виборчої кампанії.

 

http://yuriy-shveda.com.ua/index.php/uk/learningprocess/schoolmaterials/discs/technologycampaign

Шановні друзі!

Жак Сегела - найвідоміший іміджмейкер, який двадцять два роки працював у галузі ПР-технологій й провів 10 переможних кампаній. Серед них вибори французького президента Міттерана, а також таких відомих політиків як Попандреу, Гавел, Желєв, Валенса, Кваснєвський.

Його думки, досвід, знахідки викладено у вигляді восьми заповідей для організаторів виборчих кампаній і кандидатів, які претендують на перемогу. Вони настільки лаконічні й геніальні, що не потребують будь-якого розтлумачення або пояснень.

1. Голосують за людину, а не за партію.

2. Голосують за ідею, а не за ідеологію.

3. Голосують за майбутнє, а не за минуле.

4. Голосують за образ соціальний, а не політичний.

5. Голосують за людину-легенду, а не за посередність.

6. Голосують за долю, а не за буденність.

7. Голосують за переможця, а не за невдаху.

8. Голосують за цінності справжні, а не за вдавані.

Невелика група професійних політичних консультантів здатні “переломати” хід кампанії, перетворити визнаного лідера у аутсайдера і навпаки. Немає нічого простішого аніж програти вибори. Слід лише робити одну помилку за іншою. І результат не змусить себе довго очікувати.

Вибори це творчий процес. Мистецтво виборів народжується тоді, коли виборчі технології перетворюються на сплав соціології, політології, психології, нових інформаційних технологій, паблік рілейшнз, лідерське мистецтво.

Акцент робиться не тільки на тому, що треба робити, а й як треба робити, тобто звертати увагу не тільки на змістовну сторону виборчих технологій, а й на режисуру, драматургію і майстерність акторів.

Тоді, коли кількість переходить у нову якість тоді маємо справу з виборчим мистецтвом! Виборче мистецтво – це виборчі технології майбутнього.

Однак досягнути такої майстерності неможливо без розуміння того, що собою представляє виборчий процес, які його складові, етапи та принципи, закономірності та ресурси. Без загального розуміння цих понять організувати успішну виборчу кампанію неможливо!

Головне, що слід знати політику – це необхідність професійного підходу до будь-якої політичної кампанії, а надто – виборчої.

Мета Школи виборчої майстерності: осягнути базові характеристики технології виборчого процесу як основи виборчого мистецтва.

Тематична структура навчального курсу:

1. Виборча та передвиборча кампанія.

2. Виборчий ринок. Адресна виборча кампанія.

3. Етапи виборчої кампанії.

4. Ресурси виборчої кампанії.

5. Фінансування виборчої кампанії. Фандрайзинг.

6. Базові засади стратегічного планування.

7. Стратегія виборчої кампанії.

8. Різновиди виборчих стратегій. Тактика виборчої кампанії.

9. Моделі виборчої кампанії.

10. Виборча команда.

11. Виборчий штаб.

12. Структура виборчого штабу-1.

13. Структура виборчого штабу-2.

14. Виборчі технології.

15. “Чисті” та ”брудні” виборчі технології.

16. Деструктивні та гуманітарні виборчі технології.

17. Базові виборчі технології.

18. Диференційні виборчі технології.

19. Вибори як мистецтво.

Програму Школи можна отримати тут.

Форма навчання: дистанційна.

Організація роботи Школи виборчої майстерності:

1. Зарахування в слухачі Школи відбувається на основі поданої Реєстраційної форми (див. нижче) та замовлення навчально-методичного посібника – Технологія виборчої кампанії.

2. Освоєння зазначеного курсу відбувається слухачем самостійно на основі роботи над навчально-методичним посібником – “Технологія виборчої кампанії” та складеними на його основі лекціями(у режимі power point презентацій) та аудіоматеріалами.

3. Освоївши рекомендований вище лекційний та навчально-методичний матеріал однієї теми можна приступати до освоєння наступної. Темп оволодіння матеріалом визначає сам студент. Кожна наступна лекція базується на поняттях та  правилах викладених у попередній. Тому цілісне та повне освоєння курсу передбачає послідовне опрацювання структурно та змістовно пов’язаних між собою тем.

4. Для кращого засвоєння матеріалу настійно рекомендуємо опрацювати завдання для самоконтролю знань, які містяться вкінці кожного розділу підручника. Радимо також співставляти освоєний теоретичний матеріал із існуючою практикою організації виборчої кампанії.

5. Якщо у ході опрацювання матеріалу в слухача виникнуть запитання їх можна поставити автору курсу через FAQ (зазначивши при цьому своє прізвище та ім’я, тему лекції, що опрацьовується). Відповідь буде подана там же письмово у доступній для загального ознайомлення формі.

6. Для обміну контактами та досвідом поміж слухачами Школи пропонується підписатися у ФБ на сторінку – Школа виборчої майстерності.

7. Відгуки та побажання на зазначеній сторінці у ФБ.

Бажаю успіхів і міцних знань!

З повагою – Юрій Шведа

Реєстраційна форма. Зразок

Прізвище, ім’я, по-батькові: Ткачук Андрій Андрійович Вік: 21 Місце проживання: Львів Освіта, спеціальність: Політологія Чи маєте досвід участі у виборчій кампанії: Ні

 

Форму потрібно заповнити по поданому вище зразку і відправити її на email shveda@ukr.net