Технологія міфізації та символу - полягає у тому, що в центр виборчої кампанії ставиться певний міф чи символ. Поняття центрального міфу є ключовим у розумінні виборчого процесу, саме центральний міф становить найбільш закінчену цілісність кампанії.

За всіх часів міф і символ незримо керували людьми, визначаючи ідеали індивідуальної та колективної поведінки. Символом може стати будь-яке слово, ім’я, зображення, річ тощо тільки в тому випадку, якщо вони мають специфічне додаткове значення до свого звичайного змісту.

Міф повинен завойовувати інформаційний простір, опановувавти розум та уяву людей. Міф перетворює політика на народного “героя”. Він стає серйозною зброєю в боротьбі з противниками. Виділяють загальні вимоги до міфу: повинен стосуватися найактуальнішої для виборців проблеми; він повинен бути максимально яскравим, емоційно насиченим, досить конкретним; повинен бути досить простим, а зміст його – гранично зрозумілим; повинен нести в собі внутрішню енергетику, спонукати до дії; у ньому повинно бути місце й для самого виборця; повинен поєднувати в собі минуле та майбутнє.

Якщо центральний міф обрано і вибудовано точно, то буде задіяний потенціал соціального резонансу. Навіть маючи менше ресурсів, ніж головний противник, кандидат зможе здобути значну перемогу. В основі пошуку придатного міфу завжди скрупульозний, детальний аналіз і прогноз соціально-економічної ситуації у регіоні чи країні, вивчення духовного та емоційного стану виборців, сегментація електорату, зіставлення запитів людей і конкретних особистісних рис кандидата.

Технологія провідної ідеї та ідеалу - полягає у тому, що  в основу, в центр усієї виборчої кампанії ставиться така ідея, такий ідеал, який здатний привернути на свій бік максимальну кількість виборців. Лише ідеї, які проникли у свідомість і підсвідомість мас, можуть підняти їх на відповідні дії (у тім числі й голосування за певного кандидата чи партію). Виділяють тісний взаємозв’язок між ідеями та процесом абстрактного мислення людини й системою цінностей особистості.

В ідеї має бути закладений певний ідеал майбутнього держави, суспільства й кожного громадянина. Політичний ідеал повинен надихати, малювати виборцям ідеальну конструкцію майбутнього у випадку перемоги кандидата у депутати (політичної партії). У ході виборчої кампанії через нього кандидат (партія) ретранслює свої цінності, закладає модель політичної поведінки, фіксує цінність суспільного та індивідуального буття.

Політичний ідеал поряд із політичними поглядами, настроями, почуттями, думками фіксується у свідомості електорату, якщо він виражає глибинні конкретно-історичні інтереси суспільства, різних соціальних груп та окремих індивідів.

Технологія поєднання ставки на лідера і партію - полягає у тому, що воєдино поєднуються дві окремі технології – технологія ставки на лідера партії та технологія ставки на партію. У ході її реалізації одночасно “розкручуються” й окремі партійні лідери, і політична партія (блок) як активний, організований і підготований суб’єкт політичної діяльності, як політична сила, яка здатна взяти на себе відповідальність за майбутнє держави.

Поєднання лідера й партї існує у масовій свідомості виборців. Якщо це уявлення збігається з одним із домінуючих стереотипів, то можна говорити, що позитивний образ лідера (партії) сформований. Якщо такого збігу не відбулося, то цього не сталося.

Деякі партії утримуються в політиці тільки завдяки іміджу свого лідера. Створюючи власний образ, партії повинні домагатися комплексного подання й розкриття цілої організації, коли всі її елементи працюють на одну ідею. Сама партія повинна сприйматись у свідомості виборців як могутня, дієздатна організація, яка може подолати всі перешкоди, що стоять на її шляху.