Технологія наслідування - полягає у застосуванні щодо виборців наслідування – відтворення, повторення думок, поглядів, ідей тощо про певного кандидата одних виборців іншими. Під його впливом формуються ідеї, смаки, нахили, манери поведінки. Однак це не сліпе копіювання, абсолютне повторення, а творче відтворення з урахуванням багатьох обставин.

Умови наслідування є: наявність позитивного ставлення чи поваги до кандидата; менший досвід виборців порівняно з об’єктом наслідування; зрозумілість, чіткість, привабливість ідей, поглядів і стилю мислення кандидата; наявність у кандидата хоча б деяких якостей, які подобаються виборцям; свідома спрямованість бажань і волі виборців на об’єкт наслідування.

Різні категорії населення й різні верстви населення легше наслідують те, що відповідає їхньому віку, поглядам, сенсу життя тощо. До наслідування схильні члени групи з підвищеним груповим конформізмом. Ця схильність виявляється й у їхніх політичних симпатіях. Схильніші до наслідування люди молодого віку, із роками така потреба суттєво знижується.

Якщо в процесі проведення політичної реклами вдасться домогтися того, щоб образ лідера став основою для наслідування в будь-якій формі його прояву, то це можна вважати великим досягненням.

Технологія навіювання - полягає у застосуванні щодо виборців навіювання – психологічного впливу на психіку особистості чи соціальну психіку людської спільноти, що ґрунтується на некритичному (і часто неусвідомленому) сприйнятті інформації. Навіювання ґрунтується на апеляції до безсвідомого, до емоцій людини. Прийоми навіювання спрямовані на зниження критичності людини. Навіювання засноване на використанні податливості психіки до психологічного впливу (сугестивності).

Сила навіювання прямо залежить від стану свідомості. Виборець може чинити опір навіюванню, що називається “контрсугестивністю”. Навіювання пов’язане з віковими (діти більше піддаються навіюванню, ніж дорослі), статевими (жінки більше піддаються навіюванню, ніж чоловіки), індивідуально-психологічними особливостями людей – з їхньою силою волі, життєвим досвідом, а також широтою кругозору, компетентністю та іншими чинниками. Навіювання - найдієвіший метод психологічного впливу. Кінцева мета навіювання - провокування певних реакцій, певних вчинків виборців, які відповідають поставленим цілям.

Виділяють три головні форми навіювання: гіпнотичне; у стані релаксації – м’язової й психічної розслабленості; під час активного стану людини. За способом впливу навіювання буває відкритим або закритим. Відкрите навіювання відрізняється безпосередньою спрямованістю на конкретний об’єкт впливу, закрите – замасковане, воно ніби немає безпосередньої спрямованості на виборців.

За засобами впливу навіювання може бути контактним чи дистанційним. Контактне навіювання відбувається в умовах безпосереднього спілкування з виборцями, дистанційне – за допомогою ЗМІ та друкарської продукції.

За інтервалом часу між впливом навіювання і відповідною реакцією об’єкта розрізняють безпосереднє й віддалене навіювання. При безпосередньому навіюванні відповідна реакція виборців відбувається відразу після сприйнятого впливу. При віддаленому навіюванні між впливом і відповідною реакцією виборців існує певний часовий розрив. За тривалістю навіювання може бути короткочасним та тривалим.

До методів навіювання належать: навіювання через мотиваційну сферу особистості; навіювання через ідентифікацію; навіювання через персоніфікацію; навіювання через попередження; навіювання через демонстрацію високої впевненості; навіювання через повторення; навіювання через особливості мови та мовної динаміки.

Технологія переконання - полягає у застосуванні переконання. Призначення технології переконання полягає в тому, щоб за короткий термін сформувати в електорату відповідні погляди, ідеї, установки та ін. Переконання – це метод впливу на свідомість людей, звернений до їхнього власного критичного сприйняття.

Такий метод орієнтований на інтелектуально-пізнавальну сферу людської психіки. Його суть у тому, щоб за допомогою логічних аргументів спочатку домогтися від людини внутрішньої згоди з певними умовиводами, а потім на цій підставі сформувати й закріпити нові установки (чи трансформувати старі), які відповідають задуму кандидата.

Переконуючи, варто дотримуватись певних правил. Насамперед логіка переконання повинна бути доступною інтелекту об’єкта впливу. Крім того, переконувати треба доказово, опираючись на факти, дані науки, історичні події, які мають бути відомі виборцям. Однак вплив ефективний лише за тієї умови, що його об’єкт у змозі зрозуміти й оцінити те, що йому подається, якщо логіка мислення суб’єкта впливу та його аргументація близькі особливостям мислення об’єкта. Звідси – важливість врахування національно-психологічних особливостей різних груп електорату, його соціальних, національно-релігійних, культурних чинників.

Для ефективного переконання виборців потрібен час – разові спроби у цьому напрямі малоефективні. Зміни у сфері раціонального мислення людей відбуваються лише після зіставлення й обмірковування фактів. Крім того, різноманітний зміст переконуючого впливу вимагає багаторазового підтвердження різними аргументами й фактами.

Структура переконуючого впливу охоплює: вплив джерела інформації; вплив змісту інформації; вплив ситуації інформування. Ефективність переконання значною мірою залежить від ставлення до джерела інформації. Щодо змісту інформації, то його вплив залежить від того, наскільки вона доказова й переконлива. Доказовість грунтується на логічності, правдоподібності й несуперечності викладеного матеріалу. Доказовість не містить автоматичної переконливості. Її може забезпечити тільки правильна пропорція між логічними та емоційними компонентами інформаційного повідомлення. Виділяють три головні категорії аргументів для переконання: реальні факти, аргументи, що апелюють до позитивних очікувань, аргументи, що апелюють до негативних очікувань.

Намагаючись переконати в чомусь електорат, неможливо досягти позитивного результату, якщо у зверненні до нього простежується явна неповага. Крім того, зміст інформації повинен бути настільки цікавим, щоб її обговорювали, передавали з уст в уста. Переконати людей у чому-небудь можна лише в тому випадку, якщо вони прагнуть зрозуміти й усвідомити інформацію, яка адресована їм.

Варто зауважити, що однією з найважливіших ознак схильності індивіда до переконуючого впливу є зацікавленість в отриманні відповідної інформації, потреба в осмисленні хвилюючої проблеми в ситуації вибору.