Технологія ”переключення уваги” - полягає у відверненні уваги від яких-небудь негативних інцидентів, фактів чи подій, пов’язаних зі своїм кандидатом у депутати, або тих явищ, які явно сприяють зростанню популярності суперника. Найпоширенішим способом реалізації цієї технології є кампанія на контрході. Кампанія на контрході - різновид деструктивних виборчих кампаній, побудованих не на створенні власного позитивного іміджу, а на формуванні негативного образу конкурента. Найчастіше така кампанія грунтується на формуванні кандидатом образу “борця” зі злом, яке уособлює суперник. Для цього знаходять слабкі сторони кандидата у депутати в сфері його діяльності чи особистого життя. Проте треба мати на увазі, що при правильній поведінці об’єкта критики, то той, хто критикує, може виявитися сам у непривабливому становищі.

Технологія компромату - полягає у використанні компромату. Така технологія охоплює: вибір суб’єкта компрометування, його вивчення, класифікація фактів, підтасування, прив’язування до певної події чи ситуації, перероблення, виділення правди, напівправди й цілковитої неправди, емоційне насичення, негативне забарвлення, механізми подання, методи та ін.

Ефективність компромату визначається кількістю виборців, які повірили у висвітлені факти і прийняли рішення не голосувати за скомпрометованого кандидата. Часто компромат випереджають шантажем. За допомогою цього прийому конкурент намагається примусити суперника зняти свою кандидатуру під погрозою розголошення компромату.

Компромат не треба плутати з “брудними” виборчими технологіями, бо він ґрунтується на використанні реальних фактів із життя кандидата. Компромат може здійснюватися прямими та непрямими шляхами. Прямий шлях полягає у відкритому поданні компрометуючого матеріалу, коли відправник відомий. Непрямий шлях – коли компрометуючий матеріал подається опосередковано, через сторонніх осіб, чи ЗМІ, а його відправник залишається невідомим.

Технологія впливу через конкретні події (факти) - полягає у використанні певного факту (історичного, політичного, релігійного, національного, побутового), а також якої-небудь події для впливу на виборців. Факти самі собою ще не вражають уяву виборців. Лише вміла їхня інтерпретація й втілення у специфічні образи уяви дає концентрацію, згущення емоцій і почуттів та спричиняє бурхливе виявлення. Ці емоції й почуття скеровують у ході виборчої кампанії у потрібне річище.