Технологія емоційного тиску - полягає у проведенні різними методами та способами сильного цілеспрямованого впливу на емоційно-чуттєву сферу електорату. До таких методів належать: емоційний тиск засобами невербального звукового впливу; емоційний тиск вербальними засобами (словом); емоційний тиск шляхом показу реальності, страждань, життя певних категорій населення; емоційний тиск шляхом вигаданих образів; емоційний тиск шляхом апеляції до незадоволених потреб виборців; емоційний тиск шляхом залякування; емоційний тиск шляхом демонстрації.

Технологія зміни мотивації - полягає у використанні технологій спрямованих на зміну наявних індивідуальних і колективних спонукальних сил, які покладено в основу поведінки окремих людей і соціальних груп (електорату), їхнього насамперед негативного ставлення до кандидата, на позитивно орієнтовані. Психологічний вплив, який справляють виборці один на одного, припускає, що відбувається зміна механізмів регуляції поведінки й діяльності людини.

Для того, щоб змінити поведінку виборця, треба змінити його бажання, мотиви, тобто домогтися змін у системі ієрархії мотивів. Якщо мотивація, бажання, установки, думки й емоційні стани виборців будуть враховані, тоді вплив на них стане найдієвішим на рівні окремої людини та  групи. Щоб сформувати установку на необхідне ставлення до певного кандидата або оцінку його ідей, використовують такі методи: вимоги, перспективи та заохочення.

Технологія залякування - полягає у використанні щодо виборців залякування – сукупності заходів, спрямованих на виникнення в електорату переживання, почуття страху, пригніченого й панічного  настрою, пробудження інстинкту самозбереження, переживання за майбутнє своїх дітей, державу, народ і, як наслідок, підтримання кандидата, ідеї якого не допускають, а усувають перелічені явища. Залякування використовують, щоб максимально емоційно тиснути на електорат.

У ході виборчої кампанії виділяють такі способи залякування: залякування новими бідами й нещастями, які навалюються на людей, якщо буде обраний той чи інший кандидат; залякування серйозними соціальними катастрофами й катаклізмами, конфліктами та війнами; залякування електорату безнадійністю його вибору; залякування невідворотною розплатою за такий вибір; ірраціональне залякування, що використовує глибоко укорінений у психіці пересічної людини страх перед надприродним, невідомим; залякування повернення минулих часів. Ще один шлях залякування – це пропаганда насильства, насамперед від імені конкурентів.